У Львові завершили реставрацію 115-річної скульптури святої Єлизавети на фасаді храму святих Ольги і Єлизавети на площі Кропивницького. Кам’яна фігура роботи митця Тадеуша Блотницького, встановлена у 1911 році на бічній вежі храму, вперше за десятиліття повернула первісний вигляд після пошкоджень, отриманих під час бомбардування міста у вересні 1939 року, коли скульптура втратила голову та частину руки.
Ініціатором відновлення виступила релігійна громада храму, яка звернулася до Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради. Міська структура сформувала спеціальну експертну комісію з реставраторів, архітекторів та науковців профільних навчальних закладів. Під керівництвом архітектора Юрія Дубика ця група розробила Програму консервації скульптури та супроводжувала виконання робіт.
У березні фахівці обстежили пам’ятку і визнали її стан аварійним: камінь руйнувався через тріщини, ерозію, атмосферний вплив і попередні механічні пошкодження. Відновлення здійснювала команда реставраторів під керівництвом Юліана Оробця, а архітектором проєкту виступив Юрій Дубик. До процесу приєдналися спеціалісти Національного університету «Львівська політехніка» та Львівського фахового коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша.
Керуючий справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко відзначив, що проєкт став можливим завдяки співпраці громади, міста та благодійників, а роботи ускладнювалися тим, що виконувалися на висоті понад 20 метрів. Меценатську підтримку надали релігійній громаді та виконавцям робіт Ростислав Мельник, засновник компанії «Ріел», профінансувавши, зокрема, придбання матеріалів та монтаж риштування.
Заступниця директора офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради Маріанна Мороз подякувала фахівцям коледжу ім. Труша, НУ «Львівська політехніка», історикам, мистецтвознавцям, молодій команді реставраторів під керівництвом Юліана Оробця та меценату за участь у реалізації програми відновлення.
Представники освітніх установ наголошують, що участь у такому проєкті має велике значення для фахової підготовки. Голова циклової комісії Львівського фахового коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша, спеціаліст із реставрації кам’яних творів Юрій Кочмар розповів, що студенти не залучалися до робіт на висоті, проте мали можливість ознайомитися з усіма етапами процесу, що стане для них важливим практичним досвідом.
Настоятель храму отець Іван Галімурка підкреслив, що громада давно прагнула повернути скульптурі втрачені елементи — голову та руку святині, адже багато років віряни і гості міста звертали увагу на пошкодження та цікавилися, чи буде пам’ятку відреставровано.
Загалом реставраційні роботи тривали близько трьох місяців. Для відтворення втрачених частин майстри використали збережені архівні світлини та інші історичні джерела, на основі яких змоделювали нову голову та руку святої Єлизавети. Частину операцій виконували у майстерні, решту — безпосередньо на об’єкті.
За словами Юліана Оробця, над скульптурою працювали четверо фахівців: одні займалися моделюванням портретних рис, інші — очищенням поверхні. Найбільш тривалим етапом стало очищення каменю, яке зайняло приблизно півтора місяця. Через пошкодження під шаром патини реставратори діяли максимально делікатно, щоб зберегти авторську фактуру. На завершальній стадії було застосовано лазерне очищення.
Окрему увагу приділяли взаємодії реставраторів з архітектором, адже скульптура є важливою частиною архітектурного ансамблю храму і розташована високо над рівнем вулиці. Потрібно було врахувати, як пропорції відновлених елементів, нахил голови, розташування корони і жест руки сприйматимуться знизу. Доцент кафедри архітектури та реставрації Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» Юрій Дубик наголосив, що саме через це тісна співпраця архітектора і реставратора була вирішальною.
Історик і мистецтвознавець, провідний інженер Львівської національної галереї мистецтв Ігор Сьомочкін нагадав, що, за дослідженнями, імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф І прагнув, аби в образі святої Єлизавети були втілені риси його дружини — імператриці Єлизавети Баварської (Сісі), яка загинула 1898 року. Хоча імператриця ніколи не відвідувала Львів, вона була дуже популярною в Австро-Угорщині, зокрема в Галичині, а храм зі скульптурою святої Єлизавети з її рисами замислювали як найвищий у місті.
Найближчим часом фахівці планують провести 3D-сканування відновленої фігури, після чого риштування демонтують, і скульптуру можна буде повноцінно оглянути на фасаді. Храм святих Ольги і Єлизавети, збудований на початку ХХ століття за проєктом архітектора Теодора Тальовського, є пам’яткою архітектури місцевого значення.
