У Трускавецькій громаді та на Дрогобиччині на колінах зустріли тіло полеглого захисника-трускавчанина Романа Андраша. Військовослужбовець рік і дев’ять місяців обороняв Україну, доки не загинув від ворожого артилерійського обстрілу біля села Клинове поблизу Краматорська на Донеччині.
У жалобі залишилися мати та сестра, рідні й друзі, однокласники, колеги, побратими та всі, хто знав Романа. На Перехресті Героїв за новопреставленим воїном Романом Андрашем, а також за воїном Олегом Чверенком з Бориславської громади, відслужили панахиду шестеро священників із Трускавця, Борислава, Станилі та Новошич під проводом отця-декана Петра Івасівки.
Боже слово виголосив отець Володимир Івасівка, вікарій церкви святої Анни на Волянці у Бориславі. У своїй проповіді він згадав слова давньоримського філософа Луція Аннея Сенеки «Vivere militare est! Жити – це боротися!», наголосивши, що воїни свідомо обирають шлях боротьби, а їхня жертва заслуговує на повагу й підтримку суспільства. Священник звернув увагу на те, що на прощання з полеглими часто приходить замало людей, і закликав громаду особистою присутністю вшановувати загиблих захисників та підтримувати їхні сім’ї.
Після панахиди на Перехресті Героїв траурний кортеж вирушив до Трускавця. На Алеї Слави під звуки «Пливе кача» труну з тілом Романа Андраша пронесли до центральної частини меморіалу. Там під проводом отця Василя Нестера спільно тричі помолилися «Отче наш» і «Богородице Діво» та заспівали Державний Гімн України. Традицію прощань з полеглими воїнами на Алеї Слави започаткували близько двох місяців тому.
Далі катафалк рушив до найдавнішого храму міста – церкви святого Миколая. У каплиці храму з полеглим воїном можна попрощатися впродовж двох днів, зокрема під час парастасу та похорону.
Роман Андраш, повне ім’я – Андраш Роман Богданович, народився 15 грудня 1981 року в Трускавці. Тут минули його дитячі роки, він навчався у школі та працював. Тривалий час Роман був працівником Палацу культури імені Тараса Шевченка. Ті, хто його знав, згадують Романа як працьовиту, доброзичливу, чуйнішу й наполегливу людину, турботливого сина, брата та доброго сусіда.
У січні 2025 року його призвали на військову службу. Він ніс службу на посаді стрільця мотопіхотного батальйону у військовій частині А0998 протягом року та дев’яти місяців. 31 жовтня 2026 року життя Романа Андраша обірвалося під час артилерійського обстрілу ворога на Донеччині.
Громаду закликають долучитися до спільної молитви за полеглим захисником. Парастас відбудеться сьогодні о 18:30, похорон – завтра, 13 листопада, о 10:00.
Світла пам’ять воїну Роману Андрашу. Вічна шана його подвигу.
