На площі Ринок у Львові 15 листопада відбулася щорічна правозахисна акція «Порожні стільці», присвячена українським журналістам, письменникам, діячам культури та правозахисникам, які незаконно ув’язнені, зникли безвісти або перебувають у російському полоні. До заходу долучився директор департаменту освіти і культури Львівської міської ради Андрій Закалюк.
У центрі площі рядами розставили порожні металеві стільці з темними спинками. На кожній спинці білими літерами нанесено ім’я українця, який нині вважається зниклим безвісти або утримується Росією в полоні. Інсталяції просто неба символізують людей, які через російську агресію не можуть бути поруч з рідними, друзями та колегами, а кожен стілець нагадує про окрему людську історію і очікування на повернення.
«Сьогодні ми згадуємо людей, для яких правда — не просто гарне слово, а цінність. Цінність їхнього життя, життя їхніх рідних і всієї нашої країни», — наголосив Андрій Закалюк, директор департаменту освіти і культури Львівської міської ради.
Особливу увагу на акції приділили історії Миколи Леоновича — українського поета, ілюстратора та книжкового дизайнера, який понад три з половиною роки вважається зниклим безвісти. Про нього розповіла дружина, Марина Александрович. За її словами, Леонович був активним учасником культурного життя, майже щороку приїжджав на Львівський форум видавців, а з початком повномасштабної війни пішов захищати свою родину, країну та українську культуру. Вона наголосила, що багато українців так само зникли безвісти, а Росія грубо порушує Женевські конвенції та норми міжнародного гуманітарного права, не надаючи інформації про утримуваних людей.
Марина Александрович підкреслила важливість публічності: про злочини Росії, свідчення звільнених з полону та історії зниклих безвісти потрібно постійно говорити та спонукати міжнародну спільноту до тиску на державу-агресора. Такі акції допомагають тримати у фокусі українського суспільства й світу долю незаконно ув’язнених і зниклих людей, а увага, за її словами, має перетворюватися на конкретні дії для захисту їхніх прав.
За даними Інституту масової інформації, станом на 2 листопада 2026 року Росія утримує щонайменше 27 цивільних українських медійників та одного журналіста-військовослужбовця. Серед них — представники національних і місцевих медіа, фрилансери та кримські громадянські журналісти.
Мета акції «Порожні стільці» — привернути увагу до долі незаконно ув’язнених цивільних осіб та військовополонених, а також нагадати, що за кожним ім’ям стоїть конкретна людина, її родина та життєва історія. Організаторами події виступили Премія імені Георгія Ґонґадзе, Львівський медіафорум та INDEX: Інститут документування і взаємодії.
Дата проведення обрана невипадково: щороку 15 листопада відзначають Міжнародний день ув’язненого письменника, започаткований з ініціативи міжнародного ПЕН. Цей день також відомий як День порожніх стільців (Empty Chair Day), адже порожній стілець став символом людей, які не можуть бути присутніми через ув’язнення, переслідування, зникнення чи загибель.
Організатори закликають суспільство не залишатися байдужим, пам’ятати про українців у полоні та продовжувати говорити про них. Для людей, які перебувають у неволі, особливо важливо знати, що про них пам’ятають і за них борються.
Нагадаємо, що 30 травня цього року на площі Ринок у Львові з’явився знак «Місце надії», який символізує пам’ять про військовослужбовців, зниклих безвісти або захоплених у полон. Центральний елемент композиції — стілець як місце, яке чекає на того, хто має повернутися. Довкола розміщують металеві жетони з іменами військовополонених та зниклих безвісти захисників і захисниць України, поряд росте «Дерево надії». На одній з бруківок поруч викладено напис: «Місце для тих, кого ми чекаємо».
Цей простір у центрі Львова створили на прохання родин полонених та зниклих безвісти захисників. Концепцію розробив департамент архітектури та просторового розвитку міста. Металеві жетони виконують не лише меморіальну, а й символічну функцію: їхній передзвін нагадує про кожну і кожного, хто досі не повернувся додому.
