1 березня виповнилося 100 років від дня ухвалення закону Української Народної Республіки про гривню — грошову одиницю УНР. У національної валюти України багата та тривала історія, перші згадки про неї датуються ще за часів Київської Русі, а під термін “гривня” підпадала не лише валюта для торгових операцій.
За однією з версій істориків сучасна назва української валюти пішла від відомої ще в Київській Русі назви “гривна” — нашийної прикраси, яка мала форму обруча з дорогоцінного металу. Окрім того, слово “гривна” має корінь із санскритським griiv’aa — “потилиця”, що знову ж наводить на думку про прикрасу, яку носили на шиї або ж на “загривку”.
Перші згадування про гривню в якості грошової одиниці знайдені у “Повісті минулих літ”. Тобто вже у VIII-ІХ ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривня використовувалась як міра ваги і лічби.
Знак “₴” був представлений як символ української гривні 1 березня 2004 року, коли Національний банк України затвердив його як графічний знак для позначення української валюти. Символ “₴” складається із двох елементів. Перший і основний елемент — це рукописний варіант малої кириличної літери “г”, як першої літери у назві “гривня”. Другим елементом є дві горизонтальні паралельні лінії, які втілюють ідею стабільності грошової одиниці і зростання економіки України.
Вперше гривню як національну валюту ввели у 1918 році, коли Центральна Рада ухвалила закон про запровадження нової грошової одиниці — гривні, яка поділялася на 100 “шагів” і дорівнювала 1/2 рубля.
Вдруге, уже 1996-го, гривню таки ввели як національну валюту під час грошової реформи 2-16 вересня. Від 2 вересня 1996 НБУ випустив в обіг банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень і розмінну монету номіналом 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок та припинив емісію українських карбованців. Перерахунок здійснювався за курсом 100 000 карбованців за одну гривню, при цьому банківські вклади перераховувалися без будь-яких обмежень і конфіскацій.
Після розвалу СРСР в Україні не було підприємств, які б могли взятися за виготовлення банкнот. Тож вперше національну валюту 1992 року друкувала канадська компанія “Канадіен Банкнот Компані” за ескізами Василя Лопати. Однак ці банкноти вирішили у той час не вводити в обіг. 1994-го банкноти номіналом 50, 100 та 200 грн друкувала британська фірма Thomas De La Rue. Монети різного номіналу тоді чеканили на Луганському верстатобудівному заводі й частково — в Італії.
Від початку гривня була досить міцною валютою — її офіційний курс до долара становив 1,8 грн. Проте у 1998, 2008 та 2014 роках гривня пережила серйозні девальвації. Відбувалося падіння гривні, а саме у серпні 1998 року гривня знецінилася майже утричі, після чого курс став більше 5 грн. за долар і залишався на такому рівні 10 років. Зараз про ці часи можна згадувати хіба з ностальгією.
Потім через глобальну фінансову кризу 2008-го курс гривні впав з 5,1 до 8 грн. за долар. На такому рівні він протримався до зими 2014 року — після втечі з України президента Януковича гривня почала швидко падати, і досягла 10 грн. за долар. Впродовж цього року гривня продовжувала втрачати свою вартість, а наприкінці курс обвалився до 15-16 грн. за долар.
26 лютого 2015 року курс гривні сягнув історичного мінімуму — понад 30 грн. за долар. Проте згодом гривня зміцнилася. У середині 2016-го — офіційний курс гривні до долара становив і становить до сьогодні понад 26. До речі, українську гривню визнано однією з найкрасивіших і гармонійних валют у світі комісією з естетики Міжнародного фінансового банку в 2008 році. Також в число переможців потрапили євро, американський і австралійський долар і болгарський лев.
Підготувала Зоряна МИКИТЮК.
