Цими днями ми вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні – наших мужніх співвітчизників, які віддали життя за свободу й незалежність України, за право свого народу стати рівноправним членом спільноти вільних націй, за демократичні принципи, що гарантують кожній людині повагу до її гідності та можливість вільно жити і розвиватися.
Самовідданість і жертовність лицарів Майдану пробудили патріотичний дух нашого народу та показали усім, що є цінності, дорожчі навіть за власне життя. Завдяки героїчному чину цих людей ми живемо уже в іншій державі, вповні усвідомлюємо себе великим, гордим народом.
Минулого тижня у знак пам’яті про патріотів, життя яких обірвалося під час Революції Гідності, у Дублянській ЗОШ, де навчався Герой України Анатолій Жаловага, відкрито куток пам’яті загиблим героям. Дублянська школа віднедавна носить ім’я патріота.
20 лютого 2014 року обірвалося життя Анатолія від кулі снайпера в Києві, на вул. Інститутській. Відповідно до Указу Президента України від 21 листопада 2014 року Анатолію Жаловазі присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордену “Золота зірка” (посмертно).
В урочистому вшануванні подвигу учасників Революції Гідності та увічненні пам’яті Героїв Небесної Сотні взяли участь голова Жовківської райдержадміністрації Надія Щур, заступник голови районної ради Алла Жук, директор департаменту соціального захисту населення ЛОДА Василь Мартиняк, заступник голови Жовківської райдержадміністрації Юрій Дубневич, начальник відділу освіти Жов-ківської райдержадміністрації Михайло Коваль, міський голова Дублян Василь Попович, батьки Людмила та Григорій Жаловаги та рідний брат Анатолія, педагогічний та учнівський колективи школи, гості.
Священнослужителі Дублян о. Володимир та о. Іван відправили панахиду та освятили куток пам’яті, який нагадуватиме про буремні події державотворення, увіковічнить імена Героїв Небесної Сотні, зокрема А. Жаловаги. Відтак присутні вшанували хвилиною мовчання тих, які віддали своє життя, захищаючи незалежність нашої держави, відстоюючи права і свободи людини та майбутнє нашої країни.
Надія Щур та Алла Жук наголосили, що ім’я юного Анатолія, вихованого у сім’ї з безмежною любов’ю до України, у школі, де формували свідомість, стане дороговказом, прикладом патріотизму і героїзму для підростаючого покоління. Особливо щемко було батькам пані Людмилі і пану Григорію, які висловили подяку усім, хто пам’ятає їх сина, за спільні молитви, за теплі слова.
До встановлення пам’ятного кутка у Дублянській ЗОШ спільно долучилися районний відділ освіти, колектив школи, мешканці Дублян Роман Партика, Андрій Грицевич, Андрій Баранович, Марія Славінська, випускники Ігор Гризлюк, Мар’ян Сех, Леся Дубик, організатор робіт – учитель історії Ольга Вітошинська, упорядник матеріалів про Героя А. Жаловагу – вчитель історії Лариса Гнатишин. Заступник директора з виховної роботи Дублянської ЗОШ Наталія Панькевич разом з учнями 9-11 класів подбала про церемонію відкриття і вшанування Героїв Небесної Сотні.
Усі українці залишаються в боргу перед загиблими Героями Небесної Сотні, які мріяли бачити сильну, вільну Україну. Тому наш обов’язок – зробити все залежне від нас, аби відбудувати Україну їх мрії, молитися за мир у державі. Герої не вмирають! Їх імена – назавжди у когорті славних українських звитяжців. А головне – завжди залишатимуться у народній пам’яті.
Уляна ЛАЩІВСЬКА.
Довідка. Народився Анатолій Жаловага 13 березня 1980 року у Львові. З дитячого віку захоплювався спортом і після 8-го класу вступив до Львівського училища фізичної культури, хотів присвятити своє життя професійному спорту. В 1997 році вступив у Львівський державний університет фізичної культури. Об’їздив усю Європу у складі гандбольної команди, став кандидатом у майстри спорту, але після отриманої травми всі мрії про великий спорт залишились у минулому. Працював на будівництві.
Дуже любив Україну, її культуру та історію, був справжнім патріотом своєї Батьківщини, відчував біль своєї держави, вбо-лівав за її долю, підтримував її в боротьбі за свободу, прагнув їй добра та кращого майбутнього, мав активну громадянську позицію, не міг миритися з безправ’ям та соціальною несправедливістю, був готовий віддати заради рідної землі найцінніше – своє життя.
18 лютого 2014 року приїхав на Майдан Незалежності у Києві, де став активним учасником Революції Гідності. Перебував у перших рядах, на барикадах. 20 лютого 2014 року загинув внаслідок вогнепального поранення у голову, куля снайпера майже повністю розтрощила її. Похований у місті Дубляни Жовківського району Львівської області.
