П’ятьох Захисників зі Стрийщини нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. На жаль, посмертно.
Володимир Паращишин зі села Райлів Стрийської громади, мешкав у Стрию. На початку повномасштабної війни добровольцем вирушив у зону бойових дій. Був командиром протитанкового відділення в 1 окремому штурмовому батальйоні «Вовки Да Вінчі». Загинув у липні 2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Володимиру назавжди 49.
Андрій Ружил народився і мешкав у Стрию. У лютому 2023 року воїна призвали до лав ЗСУ. Служив регулювальником комендантського відділення командного взводу. Загинув у вересні 2024 року внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання. Андрію назавжди 47.
Володимир Михайлюк родом зі села Лотатники. Став на захист нашої держави в квітні 2022 року. Був кулеметником механізованого відділення. Загинув у травні 2024 року під час бойового завдання біля села Невське Луганської області. Володимиру назавжди 29.
Микола Гембич родом зі села Верхнє Висоцьке Самбірського району, проживав у Стрию. Був учасником АТО. З початком повномасштабного вторгнення знову став на захист України. Служив командиром бойової машини — командиром механізованого відділення. Загинув у червні 2024 року в бою на Донеччині. Миколі назавжди 44.
Ігор Василів народився і виріс у Стрию. У червні 2023 року його призвали до лав ЗСУ. Служив солдатом. Загинув у травні 2024 року поблизу села Вільшана Харківської області. Ігорю назавжди 36.
Вічна пам’ять та слава полеглим Героям. Щирі співчуття рідним і близьким.
