Христос Воскрес!
Уважаемая редакция! Я решил с Вашей помощью поздравить всех женщин моей родной земли с наступающим Днем Матери и пожелать крепкого здоровья, мирного неба над головой.
Я проживаю в Сибири 33 года, и душой никогда не расставался с родным краем — Жовкивщины! За одно хочу передать горячий привет всем выпускникам Добросинский средней школы 1976 года выпуска.
В подарок, уважаемые земляки, примите этот скромный стих:
Жовківщина — моя Батьківщина,
А Добросин — це рідна земля.
Тут живе моя близька родина,
Кобзарева єдина сім’я!
Я родився в селі, за рікою,
Звідси я і до школи ходив.
Рідний край, я пишаюсь Тобою,
Що на світ ти мене народив!
Коли я приїжджаю до Львова
— Зустрічає мене рідний край.
І на серці стає так чудово,
І душа моя рветься у рай!
Як вбивали братів на Майдані
— Я схвильовано переживав
Були добрі часи чи погані
— Я під серцем тривогу держав.
Хоч прожив я життя на чужині,
Та все згадував рідне село.
— Як панують брати на Вкраїні
І кому як в житті повезло!
Бо Вкраїна — моя Батьківщина,
А Добросин — це рідна земля.
Тут живе моя близька родина,
Кобзарева єдина сім’я!
З повагою та земним поклоном
Іван Іванович Василишин, 55 років, пенсіонер.
Россия, Красноярский край, Енисейский р-н,
с. Верхнепашино, ул. Полевая, 11, кв. 2.
