Головна Економіка На жовківському заводі “Ренома” пасічники мають можливість здати свій мед

На жовківському заводі “Ренома” пасічники мають можливість здати свій мед

460
0

Поживний, багатий на вітаміни, корисний…

Мед — це перероблений бджолами квітковий нектар. Його основу складають фруктоза та глюкоза (76 %), а на пилок і ферменти, які виробляють бджоли, припадає всього 3 % від загальної маси. Однак саме вони визначають унікальні властивості цього продукту: він додає сили, зміцнює імунітет, поліпшує апетит, заспокоює, загоює рани, а регулярне вживання меду замість цукру сприяє схудненню. Ще п’ять століть тому мед був основним джерелом солодощів в європейській кулінарії: його клали в кашу і здобну випічку, тістечка і торти, соки і пиво, козаки навіть робили з нього хмільний напій…

У лютому цьогоріч на Жовківщині відбулось офіційне відкриття заводу «РЕНОМА», який спеціалізується на переробці меду. Потужність підприємства дозволяє випускати 1000 тонн готової продукції в рік, яка експортується за кордон. Чому український мед високо оцінюють європейці? Як вдалось отримати довіру зарубіжних партнерів? Які плани та перспективи на майбутнє, проблеми, з яким стикаються сьогодні пасічники? Про все це та інше ми вирішили розпитати власника заводу Богдана Клепача, побувавши, безпосередньо, на підприємстві.

Незважаючи ні на що, ми в трійці найбільших експортерів меду

Наш західний регіон не є медовим краєм. У  нас мала кормова база для бджіл, і зовсім відмінні від східних територій погодні умови. Але мед за багатьма показниками кращий, ніж там. Практично весь мед, експортований з України, — це сировина, яка далі проходить доробку та фасування і лише потім потрапляє на полиці торговельних мереж. У цьому році Україна посіла третє місце з експорту меду у світі (після Китаю та Аргентини) та друге у Європі. Щоправда, невідомо, що буде далі. Експорт продукції знизився. Не так давно із заводу виїжджало по 2, а то й  по 3 машини в місяць, а зараз одна. Ринок лихоманить.

Продаж меду сьогодні не так йде на світовому ринку, як ми очікували. Немає меду, як продукту і немає, відповідно, належної ціни на нього. Тобто є Аргентина, яка сіє багато соняшника, їхні природні умови сприяють тому, щоб тричі на рік відкачувати мед. Зі своїм медом є Китай, який вводить нові технології і фільтрує мед. Відфільтрований мед — це такий собі медовий сироп, який неможливо дослідити на предмет його походження, тому що в ньому немає пилків рослин. А тепер уявіть собі, що коли до цього сиропу додати 20 відсотків українського меду, то будь-яке дослідження покаже, що мед український, але в ньому не 100 відсотків українського, а тільки 20. На сьогодні це є проблемою номер один. Хоча пасічники цього
не розуміють і вважають, що проблемою є ціна. Але ціну ніхто не встановлює, її диктує ринок. Усі гадають, що восени вона піде вгору. Та це велике питання. Адже експансія аргентинського і китайського меду дуже велика. Наприклад, у Канаді 80 % меду постачається з Китаю, і канадці змінювати нічого не хочуть.

Сьогодні наш ринок від імпорту такого псевдомеду ще стримує не підписана Україною директива ЄС. Якщо ми підпишемо цю директиву, не вносячи свої правки,
все зміниться для нас і не в кращу сторону. Як  правило, на міністерському рівні цього не розуміють. Адже в нас немає органу, який би контролював імпорт і
допускав до обороту на внутрішній ринок, на відміну від тієї ж Польщі чи Німеччини.

Пасічник сам собі створює проблеми

Україна минулого року експортувала майже 70 тисяч тонн меду. Скільки Україна виробляє меду, достеменно невідомо, адже галузь знаходиться в тіні. Сьогодні ми навіть  не можемо сказати, скільки  в Україні є пасічників. Реєстру пасічників немає, паспортизація не проводиться, а це створює додаткові клопоти як для експортера, так і для пасічника.

По-перше. Експортер не може виготовити сертифікат EURO1, який підтверджує українське походження меду і потрапити в квоту, яку надає Євросоюз. Практично з усіх пасічників, які здавали мед цьогоріч, а  їх було понад 200, лишень п’ятеро могли засвідчити наявність пасіки.

По-друге. Цьогоріч пасічники стикнулися з великою травлею бджіл. Згідно з правилами, фермер перед оприскуванням зобов’язаний попередити місцеву владу про відповідні роботи на полях, а влада, своєю чергою, пасічників. А кого має попереджати влада, якщо на її території на обліку не стоїть ні один пасічник?

По-третє. Пасічники кажуть, що у Євросоюзі є дотації. В нас теж вони є, щоправда не в таких розмірах. Управління АПК ініціювало винесення на сесію обласної
ради прийняття «Програми щодо підтримки бджільництва». Але сьогодні невідомо, кому давати гроші для підтримки ведення господарства, коли не ведеться реєстр.

По-четверте. Не всі пасічники орієнтуються в законах. Наприклад, бджолярі десь почули, що, якщо вони зареєструють пасіку, то будуть платити за це податок. Ця інформація є недостовірною. Тому, що відповідна Постанова Кабінету Міністрів звільняє при продажу меду від податку в розмірі 10 мінімальних зарплат. І тільки якщо більше 10 мінімальних, аж тоді платиться 20 відсотків прибуткового податку.

Про завод, про реалізацію продукції

Завод «РЕНОМА» має сучасне обладнання для переробки меду, що дає можливість експортувати українську продукцію та підтримувати розвиток пасічництва в
Україні. Ми  одні з перших у районі запровадили систему управління безпечністю харчових продуктів HACCP та отримали підтверджуючий сертифікат. Сертифікували продукцію відповідно до вимог ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний».

Мед приймаємо необмежено. Вартість коливається. На ринку України закупівельна ціна зараз за 1 кг соняшникового меду, різнотрав’я, ріпаку коливається від  27 до 32 грн. Із гречки, липи, акації — від 50 до 70 грн.  Приймаємо в тарі пасічника  — бідонах, відрах, надаємо свою тару. Розливаємо у відра по 15 кг або в металеві бочки по 300 кг.

Ринки збуту ми шукаємо самі. Наразі співпрацюємо з Польщею, Австрією, зараз ведемо переговори з Іспанією, Катаром. Медом цікавляться всі. Сировини нам вистачає, але все залежить від ціни. За 1,5 місяці ми заготовили 80 т меду і 40 т відправили. Це хороший показник.

Думаю, для пасічників стануть у нагоді контакти заводу «РЕНОМА». Сам завод розташований за адресою: Жовківський район, с. Сопошин, вул, Львівська 14 В.

Контактні телефони:

+38 066 168 00 03,

+ 38 097 913 31 31,

e-mail renoma.ua@gmail.com.

Плани і перспективи, а ще і про ярмарок

У нас є задум створити кооперативний підрозділ. Відкрити свою промислову пасіку. Тобто виробник, переробник і експортер будуть взаємно зацікавлені в галузі. Така своєрідна кооперативна спілка. Маємо намір попробувати такий пілотний проект тут,
на Жовківщині, на базі нашого заводу.

Ще цікава інформація для бджолярів. У Львові 17-23 вересня 2018 року проходитиме III Міжнародний Форум «Медова осінь на Львівщині — 2018. Прикордонні зустрічі». Організатори: Всеукраїнське Братство Бджолярів України, Wojewódzki Związek Pszczelarzy w Łodzi, інститут біології тварин НААН за підтримки Львівсь-
кої ОДА, Львівська міської ради, Генерального консульства Республіки Польщі у Львові Жовківської, Дрогобицької міських, Бродівської  районної  рад.

Запрошуються представники українських та зарубіжних бджільницьких асоціацій, науковці, дослідники, освітяни, фахівці лабораторій, представники бджільницьких компаній, що займаються переробкою продуктів бджільництва, виробництвом обладнання, реманенту, громадські організації культурно-просвітницького спрямування, симпатики і поціновувачі бджіл і продукції бджільництва.

Зоряна ГУМНИЦЬКА,

Ярослав ГЛУТКОВСЬКИЙ