Головна Свято 2014 рік в Україні проголошено Роком Тараса Шевченка

2014 рік в Україні проголошено Роком Тараса Шевченка

440
0

Генію Поета, народженого в неволі, судилося стати духовним стрижнем української нації на шляху до здобуття її власної волі. У нас з’являється ще одна нагода відшукати у Шевченковому слові зерно тієї національної ідеї, яка згуртує нас в процесі розбудови незалежної держави.

 

На вшанування 200-річчя Тараса Шевченка в музеї «Жовківський замок» Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького відкрито художню виставку «Вірую. Сакральні мотиви у творчості сучасних художників».

Відкриваючи виставку, Софія Каськун — завідувач музею, наголосила, що Тарас Шевченко — поет, художник, пророк, духовний батько нації, був глибоко віруючою людиною. Євген Сверстюк, добрий знавець спадщини поета, слушно констатував: «Глибока релігійність входила вже в саме поняття народний поет, бо яким же українським народним поетом міг бути поет без Бога?». Юрій Шевельов у статті: «Шевченко, як його трактують традиційно і новочасні підходи» відмітив, що слово «Україна» зустрічається в творах Т. Г. Шевченка в п’ять разів менше, ніж слово «Бог». Людині, яка не знайома з творчістю українського Генія, достатньо відкрити «Кобзар» і переглянути зміст, щоб зрозуміти цей факт. Традиційно в українській хаті на покуті поряд із іконами висів портрет Шевченка — ми вшановували свого Генія, як святого.

На виставці представлено роботи О. Ващак, В. Стернюка, А. Гелитовича, Д. Чушака, З. Гарбар, О. Лособик, М. Луків, О. Федорук, Г. Павельчак, О. Були, О. Рогоцької, О. Кінчеряк, М. Скіри, А. Берези, О. Якимової, Г. Хорунжої, Д. Мовчана, Г. Старух, С. Голінчака.

У роботах класичне і сучасне вирішення теми — це і традиційні ікони, і глибоке трактування сакральності на рівні символів, оперування сучасними техніками і засобами художнього виразу.

ЧАСТИНКА МАЙДАНУ В ЖОВКВІ

Фактично святкування ювілею нашого Пророка ми розпочали на початку зими 2013 р. революцією на Майдані, котра привела до повалення внутрішньоокупаційної промосковської влади. Це підштовхнуло до відкриття ще однієї виставки на вшанування пам’яті Кобзаря та Небесної Сотні «Майдан. З вірою  в майбутнє».

Виставка створена на основі автентичних речей, з котрими жовків’яни стояли і воювали на Майдані. Доповненням є дитячі малюнки, створені під час подій у грудні та наприкінці лютого.

— Саме ці малюнки, —  підкреслила Софія Каськун, — зумовили другу частину виставки назвати «З вірою в майбутнє». Виставка стала відповіддю на те, що на 23-у році незалежності Україна зіткнулася із імперською ненавистю зі сторони найближчого сусіда, здавалося б братньої держави Росії.

Андрій Умрихін, який разом з іншими учасниками Майдану допомагав збирати експонати, розповів: «Виставка передає цей дух, з яким наша Небесна Сотня йшла в бій. Усі речі, які представлені — Майданівські. Це маленька пам’ять тим людям, які, надіюся, недаремно віддали своє життя за наше з вами європейське, мирне майбутнє».

Олена Якимова: «Ця робота далась мені дуже складно. Вона робилася в той час, коли не робилось нічого, окрім моніториння Інтернету. Якимось чином те, що мене хвилювало, думаю, не лише мене, вилилося в моїй роботі. Дійсно Шевченківська сакральна тематика дуже сильно перегукується з тими подіями, які сьогодні відбуваються.

Усі ці роботи пов’язані з темою шляху — дороги. І зараз для нас  відкривається ця — така дорога, яка має бути світлою».

Зоряна ГУМНИЦЬКА,

Євген ВЕГЕРА.