У суботу, 2 березня, у селі Павлокомі на Ряшівщині (Республіка Польща), відбулись скорботні заходи із вшанування пам’яті 366 українців, загиблих 3 березня 1945 року.
Із нагоди 74-ї річниці трагедії села Павлокоми участь у заходах
взяло понад півтора тисячі осіб — делегації з усіх районів Львівщини, а також представники Тернопільщини та Івано-Франкцівщини. Делегацію Жовківщини очолила голова Жовківської райдержадміністрації Надія Щур та заступник голови Жовківської районної ради Алла Жук. Вони поклали квіти та
запалили лампадки біля Меморіалу трагічно загиблим українцям.
«74 роки тому тут співали українських пісень, тут «Отче наш» промовляли українською мовою, тут веселились діти у любові своїх батьків. Тут люди будували мрії про своє майбутнє. Це все обірвалось в один день. Обірвалось лише тому, що хтось не хотів, щоб тут жили українці, щоб тут передавалась пам’ять про наші покоління. Сьогодні на цьому місці ми запитуємо себе: «Чому це сталось?». І кожен з нас знає відповідь: тому що тоді не було Української держави, не було єдності. Ми сьогодні тут, бо маємо могутню державу, у нас є сильна армія, яка за тисячу кілометрів звідси боронить весь цивілізований світ від нашестя ворога, щоб він не вбивав нові й нові покоління. Українська держава дбає і буде дбати про всіх українців, які опинились за межами держави. Україна поважає, береже і берегтиме пам`ять свого народу», — наголосив під час заходу голова Львівської ОДА Олег Синютка.
«Хочу звернутись до всіх поляків: відновіть наші символи у тих
місцях, де живе українська пам’ять. Тому що так вчиняє увесь цивілізований світ. Ми можемо показати приклад — понівечений рукою агентів ФСБ пам’ятник у Гуті Пеняцькій відновила навіть не влада, а громада власними силами», — додав Олег Синютка.
Українське село Павлокома розташоване у долині Сяну за 40 кілометрів на захід від Перемишля (нині це Динівський повіт Підкарпатського воєводства Республіки Польщі).
Уперше село Павлокома згадується у документах 1441 року як маєтність перемишльського каштеляна Миколая Кміти. Архівні документи свідчать, що вже 1595 року там існувала парафія східного обряду. Напередодні Другої світової війни с. Павлокома налічувало 1370 мешканців, зокрема 1190 українців, 170 поляків (із них
100 колоністів) і десятьох євреїв. 2-3 березня 1945 року відділ по-
льської Армії крайової під керівництвом поручника Юзефа Бісса (псевдо — „Вацлав“) разом із групами навколишніх польських сіл напали на село Павлокому.
Підрозділи польської Армії крайової розстріляли 366 українців разом із парохом о. Володимиром Лемцьом. Не вбивали хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Врятувались лише 36 українців. За злочин у с. Павлокомі польського поручника Юзефа Бісса, якого вважають одним з організаторів нападу, комуністична польська
влада засудила до 3 років ув’язнення.
13 травня 2006 року відбулося урочисте відкриття на греко-католицькому цвинтарі в центрі Павлокоми Меморіалу 366 українцям, колишнім мешканцям цього українського села.
