З нагоди Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів на території колишнього концентраційного табору для військовополонених «Шталаг-328» відбулися скорботні заходи.
«Допоки ми тут молилися за душі невинно закатованих, доки ми запалюємо за них свічку, доти вони живі, доти вони просять за нас Бога. Ми маємо пам’ятати, що жоден окупант не буде дбати про нас та наших дітей, жоден окупант не дозволить нам вшановувати наших героїв та молитися своєю мовою. Тому саме від нас залежить чи будемо ми мати волю в нашій країні», – зазначила під час заходу керівник апарату Львівської облдержадміністрації Маріанна Вільшинська.
Відтак, 11 квітня на території біля пам’ятного хреста, що розташований в межах комплексу «Цитадель» (м.Львів, вул.Грабовського, 12), громадськість вшанувала пам’ять жертв нацистських концтаборів.
«Бабуся моя була свідками тодішніх страт. Це були масові вбивства, і було це не так давно. На цій землі, де ми зараз стоїмо, було розстріляно десятки тисяч невинних людей. Але пам’ятаймо, що терор народжується в мирні часи, а душах людей, які прагнуть влади. Молімося за те щоб сили добра на нашій землі перемогли. Зараз від нас та цивілізовано світу залежить наскільки ми дозволимо злу процвітати в центрі Європи», – звернувся до усіх присутніх політв’язень Юрій Яценко.
В межах заходу запалили лампадки та поклали квіти до меморіального хреста. Опісля, відбулась поминальна молитва.
Довідково:
Щорічно, 11 квітня (згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1991 року) відзначається Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів, який встановлено в день входження американських військ на територію Бухенвальду (1945 р.). Пам’ятна дата відзначається громадськими організаціями, окремими органами влади в Україні та колишніх республіках Радянського Союзу.
Концентраційний табір Бухенвальд був побудований поблизу міста Веймара і почав функціонувати 19 липня 1937 року. За 8 років близько 239 000 чоловік були в’язнями Бухенвальда. Спочатку це були німецькі політв’язні, пізніше, в роки Другої світової війни, представники багатьох інших національностей. Велика кількість ув’язнених загинула вже в період будівництва табору, яке велося без використання механізмів.
В Україні зафіксовано майже 300 місць масових страт населення, діяло 180 концтаборів, існувало 50 гетто.
Голодом і насильством в Україні винищено приблизно 4,5 млн. осіб. Усього протягом 1941-1944 pp. з України на каторжні роботи до Німеччини було вивезено 2,5 млн. чоловік.
Найбільшими місцями загибелі мирних громадян були Бабин Яр у Києві, Дробицький Яр у Харкові, Доманівка і Богданівка на Одещині.
У Львові в 1941-1944 роках було три концентраційні табори: Янівський, Єврейське гетто і табір для військовополонених «Шталаг-328», розташований у центрі Львова на території оборонного комплексу XIX ст. «Цитадель».
Встановлено, що в таборі «Шталаг-328» утримувалось 284 тисячі в’язнів різних національностей: українці, росіяни, євреї, італійці, поляки, бельгійці, білоруси, голландці та представники інших народів. Табір став місцем смерті близько 140 тисяч військовополонених.
