Роль зернових культур як основного джерела виробництва найбільш важливих продуктів харчування для людей, а також концентрованих і грубих кормів для тварин загальновідома.
Рослини зернових культур з моменту сівби аж до збирання часто уражаються хворобами, що призводить до зниження врожаю зерна та його якості. Щорічні втрати зерна від хвороб досягають 10-20% і більше потенціального врожаю. З інтенсифікацією виробництва і збільшенням продуктивності рослин шкідливість хвороб посилюється і втрати можуть становити понад 50%.
Збудниками хвороб зернових є в основному гриби, бактерії, віруси, мікоплазми й нематоди. Вони передаються через ґрунт, насіння і залишки попередньої культури. Найбільш поширені хвороби озимої пшениці – борошниста роса, кореневі гнилі, снігова плісень, септоріоз, фузаріоз, тверда і летюча сажка, іржа, хвороби листя та ін. Хвороби супроводжують впродовж усієї вегетації до повної стиглості зерна.
Найкращий метод боротьби з хворобами – це впровадження стійких до ураження сортів. У сприятливих для розвитку хвороб умовах ці сорти не знижують урожайність. Хімічну обробку посівів не проводять або застосовують у невеликих розмірах. Особливо ціняться сорти, які мають комплексну стійкість проти основних хвороб.
Зменшують захворювання агротехнічні заходи. Це правильне чергування культуру сівозміні, розміщення пшениці після кращих попередників. Своєчасним основним обробітком ґрунту можна значно зменшити нагромадження інфекції на полях.
Система удобрення повинна передбачати внесення органічних і мінеральних добрив. Органічні добрива добре впливають на розвиток мікрофлори, яка є антагоністом патогенів. На посівах озимої пшениці ранньою весною, відразу після сходження снігу, проти снігової плісені, склеротиніозу, кореневих гнилей, іржастих хвороб і борошнистої роси рекомендується проводити підживлення рослин фосфорно-калійними добривами, а ослаблених посівів – азотними. І не забувати про важливість мікродобрив. Ефективність мінеральних добрив залежить від їх співвідношення. Фосфорні і калійні добрива підвищують стійкість рослин до хвороб. Надмірне, непропорційне внесення азотних добрив призводить до розпушення тканин рослин, що сприяє розвитку хвороб.
Ранньовесняне боронування озимих зернових культур забезпечує краще провітрювання рослин, покращує аерацію грунту, а також перешкоджає розвитку снігової плісені та склеротиніозу. До того ж, під час боронування обриваються нижні листки. на яких зимує урединіогрибниця листкової іржі.
Найбільш стійка до ураження хворобами пшениця оптимальних строків сівби. На надто ранніх посівах восени нагромаджується значно більше інфекції бурої і жовтої іржі, борошнистої роси, кореневих гнилей, септоріозу, бактеріальних і вірусних хвороб. Пізні посіви сильніше уражаються сажкою. Глибоко посіяне насіння (6-8 см) довше сходить, а його проростки зазнають ураження збудниками пліснявіння, гнилі кореневої, сажки твердої.
Протягом вегетаційного періоду у випадку сильного ураження застосовують хімічні препарати, згідно «Переліку пестицидів, дозволених до використання в Україні». Проведення хімічних захисних заходів найбільш ефективне, коли поширення патогенів перебуває на рівні економічного порогу шкідливості (ЕПШ). Для фузаріозу, церкоспорельозу, снігової пліснявии у фазу кущіння ЕПШ становить 10-15% уражених рослин; для септоріозу у фазу 3-4 листка озимої пшениці – 5 % ураженої площі; бура, жовта іржа, борошниста роса – 1% уражених листків, (4-5 пустул на листок); стеблова іржа -0,1% ураженої площі; плямистості листя у фазу трубкування – більше 5% уражених рослин; комплекс хвороб озимої пшениці у фазу появи останнього листка – колосіння – при появі перших ознак хвороб. Для захисту злаків від комплексу хвороб рекомендується застосовувати такий біофунгіцид – Планриз, 2-3 л/га, який одночасно має дію стимулятора росту. Порівняно з хімічними фунгіцидами Планриз є екологічно безпечним для людей і живої природи та у рази дешевший.
На ранніх фазах росту рослини озимої пшениці захищені препаратами, що використовувались для протруювання насіння.
Вега Світлана,
державний фітосанітарний інспектор Управління фітосанітарної
безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області
