Сучасні школярки та й багато далеко вже не школярів не проживають й дня без цього «захоплення», демонструючи через соцмережі всім і вся своє щоденне приватне життя.
Американська психіатрична асоціація офіційно визнала бажання робити селфі психічним розладом. Розлад учені назвали “селфітіс”. Хвороба має три стадії: прикордонну, гостру та хронічну. Третя категорія має неконтрольоване бажанням фотографувати себе цілодобово і розміщувати всі зроблені фотографії в соціальних медіа понад 6 разів на день.
Хтось захищатиме селфі як прагнення до змагання у кращій саморекламі чи сучасний шлях самопізнання.
Хоча насправді селфі — це спосіб показати не себе справжнього, витвореного природою з усім привабливим та не дуже.
Науковці стверджують, що надмірне формування власного віртуального іміджу за допомогою селфі створює чимало проблем у формуванні успішних стосунків та адекватного сприймання власного образу. Спроба втечі від реального образу «Я» за допомогою селфі є однією з причин формування неадекватної самооцінки особистості, відсутності позитивного самосприйняття особистістю і реальної небезпеки загубити себе справжнього.
Та, на жаль, хочемо ми цього чи ні, але маємо визнати селфі одним з елементів сучасної соціальної культури (в доброму чи поганому сенсі).
Наш кореспондент