Під таким гаслом у Жовківському центрі творчості відбулося святкове дійство. У прибраному залі, з дідухом на "різдвяному" столі, ведуча свята Галина Клин, вона ж господиня, розповіла присутнім про традиційні свята зимової обрядовості: від Катерини — аж до Йордана.
Прийшла зима. Випав перший сніг, наступили морози і покрилися кригою ріки. Всі господарські роботи закінчено. Господарі готуються до Різдвяних свят. Про цю пору року співали у піснях, автором яких є Вікторія Кирилюк, вихованці народної вокальної студії: ансамбль "Мі" (пісня "Зима"), ансамбль "Сі" ("Падає сніг"), ансамбль "Ля" ("Сніг за вікном"), ансамблі "До", "Ре", "Мі", "Фа", "Соль" ("Баба снігова").
Про найулюбленіше свято всіх дітей – День Святого Миколая – почули у піснях ансамблю "До" (пісня "Ой, чи чули") і ансамблю "Соль" ("Свято Миколая").
Різдво в Україні – це найбільш колоритні, цікаві свята, які відзначають у всьому світі. Починаються вони із святвечора, одного з найбільш важливих родинних свят та одного з найбільш магічних днів, який припадає на 6 січня, коли кожна сім'я і словом, і ділом створює у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя і миру. Цього дня постять аж до появи вечірньої зірки, яка сповіщає, що треба разом з родиною сідати за святковий стіл, молитися, прославляти колядками Предвічного Бога. Перед Святою Вечерею наші предки вносили до хати Дідуха (сніп) і ставили його на чільному місці — щоб добро йшло до хати. Дідух був не тільки окрасою хати до свята — він ще був символом пошани пращурів. Про це говорить і назва обрядового снопа. Дідух – це дідівських дух чи дух дідів, тобто всіх попередників роду.
На Святий вечір готують 12 пісних страв. Зазвичай, це узвар, варений горох, смажена капуста, риба, квасоля, вареники, картопля, гриби, голубці, кутя.
Цього вечора співають колядки. Колядники — це вісники нового року, нової радості, доброї новини — Різдва Христового. Українці колядували, ходячи від хати до хати, прославляючи Христа. Є коляда старовинна, а є і сучасна, яку складають сучасні митці. Авторські колядки Вікторії Кирилюк "З Різдвом", "Сієм, сієм", "Різдвяний дзвіночок", "Від хати до хати" виконали ансамблі "Сі", "Ля", "Фа".
Свято Різдва Христового знаменує народження Нового Життя і належить до найвеличніших свят. Коли на небі засіяла Вифлеємська зірка, орієнтуючись на неї, до печери з Марією та Ісусом Христом прийшли язичницькі мудреці й принесли Богу подарунки: золото, ладан і смирно. Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, смирно — долю пророка. Наші діти у своїх колядках також вітають Ісуса Христа з народженням.
Колядки співають, починаючи з Різдва, і до 14 січня або до Старого Нового року, який припадає на 14 січня, а ще цього дня відзначають свято День Святого Василія, яке дуже шанують християни. Різдвяні свята завершуються святом Богоявлення Господнього, яке в народі називають Водохреща, і святкують 19 січня. Коли Ісусу Христу виповнилося тридцять років, він прийняв хрещення від Іоана Хрестителя на річці Йордан. На Галичині традиційно 18 січня — другий святий вечір. Тоді ж дівчатка ходять щедрувати. Відомою у всьому світі є українська щедрівка Миколи Леонтовича "Щедрик".
Відколядувалися і відзасівалися новорічно-різдвяні свята. Традиційно по їх завершенню спалюють Дідуха. В різних регіонах України побутує своя часова традиція здійснення цього обряду: або на другий (третій) день Різдва або ж на Старий Новий рік чи Водохреща. Усе сіно й солому, сніп збіжжя виносять із хати і спалюють на перехресті доріг.
Усі діти, учасники дійства, разом з педагогами та батьками вийшли на подвір'я центру творчості, де під гучні колядки спалили дідуха. Батьки вихованців народної вокальної студії приготували для дітей запашні пампухи та смачний сік. Свято вдалося на славу.
Ірина Чурій, директор Жовківського центру творчості.
