Термін «глаукома» зустрічається в працях Гіппократа ще 400 років до нашої ери. Зараз у світі 14% усіх незрячих втратили зір внаслідок цього захворювання.
Глаукома – це загальна назва для групи захворювань, які призводять до пошкодження зорового нерва і втрати зору, при яких підвищення очного тиску є основним фактором ризику. Також є і інші: наявність недуги у близьких родичів, вік, аномалії рефракції (короткозорість або далекозорість), раса, стать, судинні захворювання, цукровий діабет, травми ока, довготривалий прийом стероїдних препаратів.
Підвищення внутрішньоочного тиску спричиняє збільшення тиску рідини всередині ока, внаслідок чого стискається і пошкоджується зоровий нерв.
Глаукома є вродженою і набутою (первинна (відкритокутова, закритокутова і змішана форми) і вторинна). Вроджена виникає ще на внутрішньоутробному етапі розвитку і виявляється у перші дні після народження або до 5-ти років життя дитини. Вторинна виникає внаслідок пошкодження ока, запальних захворювань ока, злоякісної пухлини, катаракти, діабету та ін.
Найбільш поширеною формою є первинна відкритокутова глаукома, її ще називають «тихим злодієм зору». Адже часто захворювання виявляють вже у розвиненій стадії. Тоді знижується зір у пору сутінок, відчувається дискомфорт при здоровому навантаженні, з’являються плями перед оком, що не зникають, а також райдужні кола навколо джерела світла. Тоді зір вже не коригується окулярами, а поле зору звужується аж до повної його втрати («трубчатий зір»).
При закритокутовій глаукомі є такі симптоми: почервоніння ока, світлобоязнь, болі в оці, що віддають в чоло, скроню, щоку, різне зниження гостроти зору (до сліпоти), нудота, блювота, загальна слабість. При цьому негайно треба звертатися до лікаря, медикаментозно або хірургічно знижувати очний тиск, аби не втратити зір зовсім. Найдоступнішим методом діагностики глаукоми є вимірювання внутрішньоочного тиску – тонометрія. Нормальним вважається тиск в межах 16-26 мм рт. ст.
Лікують глаукому різними методами: краплями, лазерною та традиційною хірургією, їх поєднанням. Якщо очний тиск під дією крапель не знижується, то проводиться хірургічне лікування.
Лише дотримання усіх рекомендацій лікаря є запорукою ефективності лікування. Навіть за відсутності будь-яких симптомів бажано раз у рік відвідати кабінет офтальмолога для профілактичного огляду, аби зберегти такий безцінний дар природи, як зір.
Галина Гринчук, лікар-офтальмолог.
