В історії нашого народу є чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем.
Одна з них – 26 квітня, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Чорнобильська трагедія назавжди залишиться у пам’яті людей, як застереження того, що науково-технічний прогрес може приносити і гіркі плоди.
У переддень 30-ї річниці трагедії на Чорнобильській АЕС, що принесла Україні гірку, як полин, славу, у КЗ ЛОР «Жовківська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів» відбувся урок пам’яті, на якому учні разом із вчителем-вихователем Ігорем Полуситком думками полинули у страшні квітневі дні вісімдесят шостого. Варто сказати, що було зібрано доволі багато важливої інформації щодо подій, які сталися у Чорнобилі (продемонстровано слайд-шоу).
Школярі мали можливість не тільки згадати трагічні сторінки Чорнобильської трагедії, а й почути прізвища ліквідаторів нашого району. Зокрема на вечір пам’яті запросили голову районної організації «Союз-Чорнобиль-Україна» Петра Дзюньку, котрий поділився із дітьми щемливими спогадами перебування у зоні відчуження, показав пам’ятні фотографії, медалі та нагороди за заслуги у ліквідації Чорнобильської катастрофи. Такі люди – це приклад героїзму та мужності, бо вони боролися з невидимим ворогом, не знаючи рівня радіаційного фону. На жаль, багатьох ліквідаторів вже немає в живих. Вони ціною свого життя врятували людство від ядерної біди.
Минають роки, але вічна пам‘ять про тих, хто навесні 1986 року рятував людство від невидимого ворога, живе у наших серцях.
Яніна Тарасів.
