Небайдужі переказали родині захисника майже мільйон гривень на закупівлю сучасних дронів для підрозділу сина.
У лютому цього року у бою під Бахмутом загинув офіцер-десантник Олександр Созанський на псевдо «Раґнар», який був командиром батальйону роти вогневої підтримки 80-ї бригади ДШВ ЗСУ.
Побратими розповіли, Олександр не лише псевдо обрав собі на честь скандинавського воїна Раґнара, а й жив подібно до давніх вояків. Завжди зі своїми солдатами тренувався і готував їх до великої війни.
«Це він створив таку роту, організував такий збитий колектив і стільки скільки ворогів ми знищили, не є багато таких підрозділів», – сказав десантник з позивним «Святий».
Мама загиблого Героя Лідія Созанська ніколи не відмовляла сина покинути військову справу, який пішов захищати Україну добровольцем, ще у 2014 році.
«Бувало, що зі Львівщини приїжджала у Маріуполь на базу до Олександра та готувала хлопцям. Кожен воїн на війні і йому найважливіше потрібно розуміння. Мало того, що він воює, він кожен день переживає стільки стресу, стільки втрачає сил, втрачає здоровʼя і тут йому ще треба викручуватися і рідним щось пояснювати, а це не правильно. Рідні повинні підтримувати, вірити, молитися за нього і допомагати», – зазначила мати Героя.
Загибель Олександра сколихнула його рідну Самбірщину, тому люди воліли підтримати родину і перерахували на рахунок мами близько мільйона гривень.
«Коли мені сипатися почали перші кошти на карточку в мене так кожен раз аж серце тьохкало. Знаєте, це дуже приємно, але водночас дуже боляче, що я збираю. Але це буде хорошою пам’яттю про сина», – розповіла жінка.
За кошти купили чотири дрони, оснащені тепловізорами з оптикою нічного бачення.
«Щоб ви розуміли, кожного дня за допомогою дронів знищується ворог, не було такого дня ще, щоб ми за допомогою дронів не знищили ворога. Працювати вони будуть вдень та вночі і чітко виявлятимуть ворожі позиції. У воїнів основна робота проходить вночі», – додала мама.
«Мусимо ставати на місця полеглих і працювати далі. Роботи багато і ворогів дуже багато, тож мусимо продовжувати шлях наших воїнів», – резюмувала молодша сестра Олександра, Уляна, яка тепер пішла служити в його бригаду.
