Використання дзвонарства як терапії сприяє розвитку фізичних, соціальних і емоційних навичок, забезпечуючи гармонійне включення в суспільство.
Напередодні, 21 серпня, вихованці Роздільського дитячого будинку-інтернату відвідали храм св. вмч. Юрія Переможця Львівської єпархії Православної Церкви України у Львові. Діти отримали унікальну можливість познайомитися з професією дзвонаря – древнім ремеслом, яке не тільки зберігає історичні та культурні традиції, але й відкриває нові перспективи для особистісного та професійного розвитку.
Голова ГО «Дзвіниця» та найвідоміший майстер цього ремесла Петро Попович розповів дітям про його особливості, продемонстрував короткометражні ролики про дзвонарство, а також дав змогу спробувати себе в цьому мистецтві.
Дзвонарство – це професія, яка має давнє коріння і є важливою частиною культурної спадщини багатьох країн, включно з Україною. Дзвони в церквах та соборах не лише оголошують про початок служби, а й супроводжують найважливіші моменти в житті людей. Для молоді з інклюзією знайомство з цим ремеслом відкриває нові горизонти: від розвитку тактильних та сенсорних навичок до покращення соціальної взаємодії та кар’єрних можливостей.
Важливість професії дзвонаря для молоді з інклюзією полягає в тому, що сприяє:
- розвитку навичок та вмінь. Ознайомлення з професією дзвонаря допомагає розвивати фізичні та когнітивні навички. Дзвонарство вимагає координації рухів, уважності та відчуття ритму, що може сприяти загальному розвитку молоді з інклюзією;
- соціальній інтеграції та взаємодії. Дзвонарство – це колективна діяльність, яка сприяє взаємодії з іншими людьми. Молодь з інклюзією має можливість спілкуватися, працювати в команді, що допомагає інтегруватися в суспільство і розвивати соціальні навички;
- збереженню культурної спадщини. Знайомлячи молодь з інклюзією з культурними традиціями дзвонарства, ми залучаємо нове покоління до її відновлення і продовження;
- кар’єрним можливостям. Професія дзвонаря може стати не лише цікавим хобі, а й майбутньою зайнятістю для молоді з інклюзією. Це відкриває перспективи для зайнятості в культурних та релігійних установах, а також в сфері туризму.
«Рада вас сьогодні бачити тут, бо ви сьогодні маєте таку можливість ознайомитись та спробувати себе у ролі дзвонарів. Це насправді дуже відповідальна та унікальна професія, адже мелодія, яку створює дзвонар має особливе значення. Це древнє ремесло не тільки зберігає культурні традиції, але й дає можливості для емоційного збагачення. Мелодія дзвонів може зцілювати тіло людини. І ще дуже важливо те, що традицію дзвонарства внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини. Це наша гордість, досягнення та культурне надбання», – зазначила директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОВА Ірина Гаврилюк.
Таким чином, дзвонарство, як стародавнє ремесло, пропонує не лише збереження культурної спадщини, а й значний терапевтичний ефект для молоді з інвалідністю. Використання дзвонарства як терапії може суттєво сприяти розвитку фізичних, соціальних і емоційних навичок, забезпечуючи гармонійне включення в суспільство, де кожна молода людина матиме можливість реалізувати свій потенціал. Це підкреслює його важливість як частини комплексного підходу до підтримки інклюзивності та розвитку в суспільстві.
«Ми працюємо для того, щоб забезпечити інклюзивне оточення та рівні можливості для дітей та дорослих з інвалідністю, щоб вони мали право на повноцінне життя та розвиток!», – зауважила голова опікунської ради у Роздільському дитячому будинку-інтернаті Олександра Янович.
Довідково:
Наказом № 513 Міністерства культури та інформаційної політики України від 24 липня 2024 року елемент «Традиція дзвонарства у Львові» внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини.
