Упродовж останніх років українці багато подорожують. Щораз більше наших співвітчизників відвідує інші країни, знайомиться з побутом, культурою, історією. Серед різних маршрутів є один, про який мріє кожен християнин. Тих, хто схиляє голову перед Христом-Спасителем, він приваблює найбільше, адже веде до Святої Землі. Безумовно, на карті світу можна знайти багато місць, позначених особливим колоритом, забарвлених неповторною екзотикою. Але християни різних конфесій понад усе прагнуть побачити Вифлеєм і Назарет, Оливну гору і Тавор, Ріку Йордан і Тиверіядське море… Про паломництво до Святої Землі можна почерпнути з різних джерел як в друкованому слові, так і в електронному. Уже не перший рік отці Василіяни при храмі Пресвятого Ісусового Серця м. Жовкви організовують паломницькі поїздки до Святої Землі. Яка вона, земля, по якій ходив, жив, проповідував наш Спаситель, для звичайного подорожуючого — устами жовків’янина Ігоря ОЛЕКСИНА.
Пан Ігор релігійна людина і про паломництво до Ізраїлю мріяв давно. Але як християнин, вважав, нехай це станеться тоді, коли Господь благословить. І нагода прийшла у вигляді цікавої пропозиції від священнослужителя о. Артемія.
Про Святу Землю неможливо розповідати коротко, а тим більше неможливо коротко описати. Тому намагатимусь викласти усі враження пана Ігоря короткими тезами.
Вирушаючи в паломництво, перш за все прочани бажали доторкнутися до тих місць, де провів своє життя наш Спаситель. Програма прощі проходила звичним шляхом. При відвідуванні кожного місця читалися уривки зі Святого Письма, де о. Артемій в духовний спосіб роздумував над подіями, які відбувалися 2000 літ тому. Гід, своєю чергою, розповідав про історичні аспекти тих місць.
Цікаво, що у Кані Галилейській пан Ігор разом із дружиною Олександрою, а також подружжя Бакумів із Жовкви оновили свої подружні обітниці, кладучи руку на Євангеліє. Розповідаючи про цю подію, Ігор Богданович був надзвичайно зворушений, бо в рутині сімейного життя дуже занедбується ніжність. Ми молимось, щоб сім’ї, родини були направду християнськими і, щоб ми могли виховати добре своїх дітей, онуків.
Відновлення хресних обітів на Йордані
«Насправді, можна насолоджуватися місцями Святої Землі, а в душі нічого не переживати. Мабуть, коли ти свідомо відрікаєшся від сатани, підтверджуючи обіцянку служити Христові, в Нього вірити, це зворушує, бере за душу. Занурюючись у воду, ми промовляли, що з’єднуємося з Христом, відчуття були неймовірні, глибокі», — підкреслив прочанин.
Пам’ять про Україну та постійне згадування її в молитві
За кожної можливості, де б вони не зупинялися, правили Службу Божу і читали уривок зі Святого Письма. Отець Артемій наголошував на молитві за Україну, за воїнів, за вимушено переселених…
Цікаво, що при брамі храму Благовіщення в Назареті знаходиться ікона Зарваницької Матері Божої. Я спитала, чому саме її? На що пан Ігор відповів: «В Україні на сьогодні найбільший паломницький центр вважається саме Зарваницький, який на свої від-пустові вакації збирає більше двох мільйонів прочан. Тому ця ікона, вірніше її копія, є на Святій Землі».
Молитва “Отче наш” різними мовами
Церква Патер Ностер, тобто Отче Наш — споруда, особливістю якої є те, що у ній відображено елементи мистецтва побудови сакральних споруд епохи хрестоносців. Довкола та всередині храму — десятки керамічних таблиць із текстом Господньої молитви на різних мовах, серед яких і українська.
Грот із білим порошком (молоком)
Коли Свята родина втікала від Ірода в Єгипет, вона переховувалася в печерах. Ці печери збереглись до сьогодні. Одна із них є біла. Чому біла? Досить цікаво: «Коли Мати Божа годувала немовля Ісусика, одна краплина її молока впала на землю і, опісля, уся печера — грот побілів. Сьогодні зі стін цього гроту зішкрябують білий порошок. Усім, хто не має дітей, цей порошок допомагає, звичайно, треба сильно вірити».
Пустеля і неймовірна спека
Люди там уже призвичаїлися до життя. Туристам, звичайно, важко переносити. Але попри усі складнощі, пустеля манить мандрівників. Найголовніше, що в цій країні — де є вода, там є життя. «Ми не цінуємо того, що маємо. Ні нашої землі-годувальниці, ні води в необмеженій кількості. Там люди цінують все», — наголосив Ігор Богданович.
Яке це дерево, яким «короновано» Ісуса Христа?
Перед тим, як мали стратити Ісуса Христа, Його палачі «коронували» вінком. Цей вінок було зроблено з колючого терня. Пройшло більше 2000 років, а терня росте й далі. Сьогодні, згадуючи події давнини, дивлячись на дерево з колючками, більш як 10 сантиметрів, стає страшно. Які доводилось нелюдські муки витримувати нашому Спасителю за гріхи наші…
Паломники-прочани щиро дякують отцю Артемію за таку поїздку, а також Богу, що дав силу, ласку відвідати Святу Землю. Бажають всім, хто збирається в паломництво, отримати якомога більше духовних вражень, пережити свою особисту єдність з Христом, утвердитись у вірі, і, молячись у храмі чи спільно зі сім’єю вдома, духом переноситись у те місце, де розважаємо таїнство на вервиці чи Євангелія.
Одне слово — бути і свідчити Господа Ісуса тут, вдома, бо там воно інакше: серед арабів-мусульман, ізраїльтян.
Отож Свята Земля варта того, аби тут побувати.
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
