Нещодавно в Гетьманській залі Жовківського замку відбулася зустріч з Володимиром Пилатом, очільником Ради вчителів Центральної школи бойового гопака, Міжнародної федерації бойового гопака, почесним професором університету «Львівський Ставропігіон», йому також належать авторські права на стиль національного бойового мистецтва бойовий гопак та методику викладання. Керівництво Міжнародної федерації бойового бопака, що організувало цю зустріч, мало також на меті презентувати всім охочим унікальне відкриття у сфері динамічного руху людини, яке продемонстрував славетний характерник Костянтин Стасюк, відомий своїми оздоровчими практиками, неймовірними рекордами та надзвичайними здібностями.
Відомий усій країні та за її межами Володимир Пилат впродовж сімнадцяти років вивчав кьокусін карате, з них вісім років був сенсеєм. Паралельно вивчав годзюрю, соне, шотокан карате, кікбоксинг, дзюдзюцу та айкідо. З початку 80-х років почав досліджувати та систематизувати знання про бойову культуру українців. Узявшись за дослідження народних танців, він виявив, що українські танці, особливо популярні серед козацтва «гопак» та «метелиця», містять у собі дуже багато елементів, не поширених у інших народів і схожих на бойову техніку. Це удари ногами в стрибку, присядці чи «павучку», різноманітні кроки, відбивання, підсікання, «повзунці», «присядки», «тинки», «копняки» і тощо. Пізніше ці рухи, належним чином трансформовані до вимог сучасного бойового мистецтва, склали основу технічного арсеналу бойового гопака.
Також певний вплив на формування техніки бойового гопака мали прийоми самозахисту селян Галичини. Практично в кожному селі були школи, у яких майстри вчили дітей боротися, битися, розвивати в собі силу і захищати себе та своє село від нападників. За це односельчани давали їм харчі. Майстер бойових мистецтв не мусив займатися городом, скотарством, а лише підготовкою молодих воїнів. Деякі елементи традиційної боротьби показали В. Пилату дід та батько.
1987 року офіційно засновано “Школу Бойового Гопака!”. У травні 1996-го у Львові було проведено перші всеукраїнські змагання із бойового гопака, в яких взяло участь понад 150 учасників. 1997 року — проведено другі всеукраїнські змагання (300 учасників із 8 областей України). Жовтень 1997 року — бойовий гопак визнано національним видом спорту. Тоді ж зареєстровано «Центральну школу бойового гопака», яка є громадською, позапартійною та позаконфесійною організацією. Упродовж 1998-2000 років Центральною школою бойового гопака проведено 7 чемпіонатів різних рівнів, 8 навчально-вишкільних семінарів, багато показових програм та фестивалів гопака в регіонах України.
У 2001 р. було створено і зареєстровано Міжнародну федерацію бойового гопака, яка займається його поширенням за межами країни. У цьому ж році у місті Чхунджу в Південній Кореї відбувся IV всесвітній фестиваль бойових мистецтв, на якому збірна України з бойового гопака зайняла третє місце, чим шокувала увесь світ. По завершенні фестивалю учні школи подарували книгу Володимира Пилата до бібліотеки Шаоліню.
За сприяння та безпосередньої участі Володимира Пилата у 2002 р. була створена школа асгарди — бойове мистецтво жінок України. Впродовж 2003-2004 років збірна України із бойового гопака та асгарди декілька разів демонструвала українські бойові мистецтва в Республіці Польщі. 2010-
го у Львові відбувся чемпіонат України з бойового гопака (борня), у якому взяли участь понад 150 учасників.
За авторства та співавторства Володимира Пилата, що зараз є головою організації синів і дочок України, вийшло у світ чимало книг: «Традиції Української Націо-нальної Фізичної Культури» (1991 р.), «Бойовий Гопак» (1994 р.), «Асгарда» (2003 р.), «Кодекс лицарської честі гопаківця» (2004 р.), «Бойовий гопак та основи захисту Вітчизни»(2004 р.), «Методичний посібник вчителя бойового гопака на вивчення техніки рівня майстерності „жовтяк“» (2008 р.), «Бойовий гопак — жовтяк» (2008 р.) та інші.
Під час зустрічі у Жовкві було представлено й виставку книг гостя, які можна було придбати всім охочим. Захоплюючими були рухи, показані характерником Стасюком, що дозволяють людині, як він твердить, нейтралізувати силу земного тяжіння. Адже він вміє рухатися, уникаючи гравітації, використовуючи при цьому інерцію переміщення маси власного тіла. У розробленій ним системі руху значно зменшується тиск на опорно-руховий апарат, укріплюється серцево-судинна система. Фактично це вихід на новий рівень можливостей людини в оздоровленні, реабілітації та спорті. Він також є відомим реабілітологом, автором методики біогравітації, головою Центру реабілітації тяжко хворих та інвалідів. Цей козак-характерник неодноразово демонстрував високі можливості людського організму, адже сам встановив унікальні рекорди, пробігши 43 км з вантажем 46 кг, з легкістю здолав стометрівку з вантажем 20 кг на одній нозі. Він є рекордсменом Книги рекордів Гіннеса.
Зі слів співорганізатора, районного депутата Зіновія Яворівського, гості та глядачі вдячні за сприяння у підготовці цікавої зустрічі секретарю міськради Андрію Мазану та директору Жовківського ДІАЗу Володимиру Геричу, усім, хто прийшов та ближче познайомився з унікальними людьми та неповторною технікою боротьби наших славетних пращурів.
Настя ВІГУРИЦЬКА.
