Парафія – це маленька клітина Тіла Христового на землі, Його Церкви, а справжня, жива парафія – це клітина Його живого, пульсуючого Серця. Жива парафія – це, насамперед, молитовне єднання. Це спільна молитва до Бога – за священиків і монахів, за будівництво храму, за хворих, за християнські родини, дітей та молодь…
Жива парафія – це спільна відповідальність за невеликий шматочок землі, за його впорядкування по-Божому. Це коли в громаді, де немає сільської ради та інших органів самоврядування, справжнім лідером є священик, а місцем збору й дружнього обговорення всіх наболілих питань і проблем є монастирський храм.
Господь кличе нас бути активними учасниками Його церковної спільноти. Виявляючи активну участь у житті парафіяльної громади, ми стаємо безпосередніми учасниками єдності з Ісусом Христом.
Днями у церкві Св. Йосафата в м. Жовкві проходив Єпархіяльний собор Сокальсько-Жовківської єпархії на тему «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Передували цій події локальні соборчики, які проходили у всіх п’ятнадцяти деканатах єпархії. Розпочалося урочисте зібрання із Молебню до Пресвятої Богородиці, який очолив Преосвященніший владика Михаїл Колтун. У своєму зверненні до присутніх делегатів ієрарх закликав усіх «докласти своїх зусиль» до єднання християн в парафії, щоб давати живе свідчення віри у суспільстві.
Доповідь «Боже Слово і катехизація» виголосив о.Андрій Стадницький, голова Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного архиєпископства. Зазначивши, що «жива парафія починається від «живого» священика і «живих» парафіян», а «катехизація – це пояснення нашої віри так, щоб вона була зрозумілою, і вірні ставали більше воцеркволеними».
Наступним доповідачем був о.Матей Гаврилів, ЧСВВ, про «Слово Боже в богослужіннях Церкви». Ще одну доповідь «Служіння Ближньому» виголосив о.Олександр Чумаков, духівник Львівської духовної семінарії Святого Духа.
Після кожної науки делегати збиралися в окремих групах і дискутували на теми, подані доповідачами. Перші питання, які обговорювали, торкалися катехитичного навчання у парафії: які існують способи, програми; які приклади до наслідування; чого бракує для здійснення катехитичного служіння у парафії. Другий етап діалогу торкався літургійної молитви: які богослужіння регулярно служаться у парафії; як покращити особисту та спільну молитву. Третя тематика відкрила широку дискусію як здійснювати соціальне служіння у парафії: зауважувати беззахисних, потребуючих і, які робити кроки, щоб сповняти заповідь Христа про служіння ближньому.
Також до спільної і безперервної молитви за мир в Україні закликав голова Жовківської РДА Богдан Юрдига.
Усі виступаючі засвідчили незбориме прагнення бачити нашу Церкву великою духовною потугою. Адже саме миряни та духовенство нашої Церкви, як стверджує Патріарх УГКЦ Святослав, «ціною важких страждань, а часто найвищою жертвою власного життя, робили нашу катакомбну Цекву справді живою і життєдайною».
Завершальним акордом Єпархіального собору стало ювілейне відзначення вірних УГКЦ з нагоди виходу церкви з підпілля та 25-ліття її легалізації — Романа Химицю, Ольгу Слуку, Марію Глушик та Василя Миляна.
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
