Цього року Рава-Руському Народному театру драми виповнюється 70 років з дня заснування колективу і 55 років присвоєння драматичному гуртку звання «Народний».
Драматичний гурток у м. Раві-Руській виник у далекому 1944 році – відразу після визволення міста від німецько-фашистських загарбників. У напівзруйнованому приміщенні зібралась група людей.
Почали ставити одноактівки. Минав час. Змінювався склад гуртка. До складу його увійшли: Михайло Гнатюк, Раїса Лебедева, Марія Головко, Йосип Коль, Олександр Ненастін, подружжя Михайло та Галина Карпачови, Софія Жук, Зеновій Коваль. З часом приходила майстерність, зрілість.
І ось у 1956 році, одному з перших на Львівщині, драматичному колективу Рава-Руського Будинку культури було присвоєне почесне звання «Народний театр». У ті роки були поставлені п’єси «Украдене щастя» І. Франка, «Глитай або ж Павук» М. Кропивницького, «Платон Кречет» і «Калиновий чай» О. Корнійчука.
У 60-ті роки під час декади української літератури і мистецтва в Москві Рава-Руський Народний театр виступив на кремлівській сцені.
У 70-ті роки репертуар театру складали вистави, що розповідали про героїчні подвиги нашого народу, про славних трудівників. Це «Трибунал» І. Макайонка, «Веселка» М. Зарудного, «Машенька» О. Афіногенова, «Одна береза знає» А. Ларченкова, «Безталанна» І. Карпенко-Карого.
Протягом цих років режисерами працювали Б. Шейман, Кондратьєва, Я. Мазуркевич, І. Обухова, С. Кулеша.
З 1988 року і понині Народним театром керує Ірина Серафимівна Басай.
Сьогоднішній репертуар складають вистави за творами українських та зарубіжних авторів як для дорослих, так і для дітей.
І сьогодні, дивлячись вистави Рава-Руського Народного театру, відчуваємо художню зрілість драматичного колективу, бачимо його власне творче обличчя.
Народний театр складається із людей різних вікових категорій та професій. Усі вони просто займаються своєю улюбленою справою. У кожного з них свої турботи, труднощі і радощі, та всі вони люблять мистецтво і з нетерпінням чекають репетицій, радості спілкування, спільного читання п’єс та обговорення творчих планів і здобутків театру.
У наш непростий час суцільної комп’ютеризації жива гра людей, яких знають у місті, які живуть з нами поруч, на сцені Народного дому, їхній ентузіазм, бажання дарувати свою творчість людям заслуговує великої похвали і щирої вдячності.
Хочеться побажати цьому прекрасному творчому колективу цікавих вистав і нових творчих злетів та успіхів.
Наш кореспондент.
