Серед десятьох Заповідей Божих виділяємо третю: «Пам’ятай день святий святкувати».
Заповіді були складені на горі Синай і стосувалися суботи. Для ізраїльського народу субота була днем подяки, бо Творець шість днів творив, а сьомого дня відпочивав.
Слово «шабат» у перекладі означає відпочинок. Християни святкують неділю. У слов’янських народів «неділя» означає не виконувати важливих дій, неділя — без діла.
Неділя — для Бога, Служба Божа в церквах, читання Біблії, християнських книг, роздуми, розважання, відпочинок від трудового тижня, відпочинок для тіла, бо з понеділка — трудовий тиждень.
За 70-річне панування комуністичної, атеїстичної системи, яка знищила всі духовні надбання, а вождь комуністів — Ленін — кинув виклик небесному світлу в людських душах.
І українці, які впродовж десятиліть жили в атеїстичному тумані, незважаючи на майже 28 років державності, є ще рабами неіснуючої системи. Ще є подекуди в Україні вулиці, які носять ім’я Леніна, приміром у м. Токмак Запорізької області. Токмак — русифіковане місто, вивіски на магазинах російською мовою, преси українською мовою в кіосках майже немає. Одна жінка казала, що батюшка і то каже «Драсті!», а не «Христос Воскрес!» чи «Слава Ісусу Христу!».
Населення сільське русифіковане, кілька разів їхав маршруткою з села Балашівка до районного центру Токмак через села Світле, Балкове, Козолуговка, Мостове, Новомиколаївка, Молочанськ, Запоріжжа, Веселе, — дорога вибоїста, яма на ямі, трясе маршрутка, як не знати що…
Люди з села передають водієм в місто дітям передачі з сільськогосподарською продукцією. Маршрутний автобус — зв’язок степових сіл із цивілізованим світом, сказав похилий дідусь, який їхав
у маршрутці.
Київстар у степових селах не працює — зона недосяжності, лише водафон, МТС.
Церков у селах немає. В Балковому з колгоспної контори зробили церкву; обрізавши газові балони, зробили дзвони. Протестанти у селах викупили хати і відкрили Дім молитви. На Провідну неділю я був у трьох селах на кладовищах, батюшки не бачив там, люди за столами поминали покійників, поминки після кількох чарок горілки ставали веселою п’янкою.
Мої родичі на кладовищі не робили поминок, поминали померлих за столом вдома. А Свідки Єгови на велосипедах розвозили брошури «Сторожова вежа».
У неділю, 26 травня, їхав поїздом «Маріуполь — Львів», люди працювали на городах, пололи бур’яни, косили траву, зрізали дерева, і таке я бачив із вікна поїзда по всій східній Україні.
На Тернопільщині вже було видно, що прийшла неділя — вихідний день. Звичайно, Львівщина теж святкувала святий день.
