Як зберегти насіння

    180
    0

    До нового врожаю ще далеко, тому аграріям треба подбати про хлібні запаси, які вони зберігають у коморах. Для збереження якості насіння треба систематичного спостерігати за його температурою, вологістю, кольором, запахом, зараженістю і схожістю.

    Температура насіння — найважливіший показник нормальних умов зберігання. Підвищення її, не пов’язане з підвищенням температури навколишнього середовища, свідчить про серйозні порушення режиму зберігання і можливості швидкого псування насіння. Температуру насіння визначають за допомогою термоштанг та електротермометрів у різних ділянках (по площі й висоті) насипу насіння.

    При зберіганні насінного зерна частота визначення температури залежить від його стану і періоду зберігання. Навесні насамперед звертають увагу на характер підвищення температури, особливо у верхньому шарі, який прилягає до південного боку насипу. Якщо температура насіння підвищується швидко і це не пов’язано з підвищенням температури повітря навколишнього середовища, треба вжити термінових заходів щодо його охолодження. Стан такого насіння контролюють щодня.

    Вологість — це показник, який характеризує стан насіння. Контроль за вологістю насіння, що зберігається насипом, здійснюють не рідше двох разів на місяць, а також після кожного його переміщення та обробки.

    Насіння в насипі перевіряють на зараженість шкідниками хлібних запасів залежно від його температури та вологості в певні строки. У разі виявлення шкідників вживають негайних заходів щодо ліквідації зараженості ними насіння.

    Один з основних показників придатності насіння для сівби після його тривалого зберігання — схожість.

    Під час зберігання насіння зазнає різних змін, які призводять до зниження його схожості. У процесі інтенсивного дихання насіння з підвищеною вологістю в насипі накопичується вуглекислий газ, а в клітинах зерна відбувається інтенсивне анаеробне дихання. Продукти дихання, які при цьому виділяються, насамперед етиловий спирт, згубно діють на клітини зародка, тому насіння швидко втрачає схожість.

    Основним фактором зниження схожості насіння є активний розвиток у зерновій масі карантинних та інших мікроорганізмів, кліщів та комах. Серед плісеневих грибів найнебезпечнішими є збудники, що викликають фузаріоз. Цією хворобою пшениця та інші зернові можуть уражуватися ще на полі.

    За раннього найнебезпечнішого зараження колоса фузаріозом у фазу цвітіння утворюється щупле неповноцінне зерно з низькою чи втраченою життєздатністю. Воно легко відвіюється при сортуванні. За пізнього ураження зерно за величиною не відрізняється від здорового, але знижуються його посівні якості, і у вологій камері через 1-3 дні на ньому з’являється наліт гриба. При зберіганні хворого на фузаріоз зерна на токах, у буртах чи зерносховищах за вологості його 18 % і більше хвороба продовжує інтенсивно розвиватися і поширюватися, склеюючи грибницею масу зерна у тверді грудки.

    У разі використання фузаріозного зерна в харчових або кормових цілях воно може бути причиною отруєння людей і тварин.

    Посівні якості насіння з підвищеною вологістю під час зберігання погіршуються або втрачаються внаслідок дії низьких температур. Чим більший вміст у насінні вільної вологи, тим помітніший вплив температури нижче 0 °С. Якщо насіння всіх культур вологістю нижче критичної витримує при зберіганні протягом тривалого часу температуру мінус 20 — 25 °С, то з підвищенням вологості його стійкість різко зменшується. Багато зернин, маючи вологість 20 — 22 %, втрачає схожість при температурі мінус 5-10 °С протягом короткого часу зберігання. Із продовженням строку зберігання схожість зерна поступово знижується.

    Керівникам сільськогосподарських підприємств потрібно забезпечувати систематичне обстеження посівів, насаджень і прискладських територій, в яких зберігаються чи переробляють під карантинну продукцію, а також перевірку продуктів запасів з метою виявлення карантинних та інших шкідників, збудників хвороб та бур’янів.

    Схожість зерна сільськогосподарських культур

     залежно від строків зберігання, %

    Зерно

    Строки зберігання, роки

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    10

    11

    Пшениця

    92

    95

    87

    88

    74

    68

    24

    3

    0

    Жито

    93

    88

    65

    20

    3

    0

    Ячмінь

    100

    100

    97

    90

    42

    5

    0

    Овес

    84

    71

    81

    75

    59

    58

    56

    54

    47

    32

    0

    Рис

    93

    60

    18

    0

    Кукурудза

    83-99

    81-100

    85-99

    78-99

    75

     

    Світлана Вега,

    Галина СемОчко,

    державні фітосанітарні інспектори Державної фітосанітарної інспекції Львівської області,

    Василь Симулик, головний фахівець відділу фітосанітарних процедур.