До нового врожаю ще далеко, тому аграріям треба подбати про хлібні запаси, які вони зберігають у коморах. Для збереження якості насіння треба систематичного спостерігати за його температурою, вологістю, кольором, запахом, зараженістю і схожістю.
Температура насіння — найважливіший показник нормальних умов зберігання. Підвищення її, не пов’язане з підвищенням температури навколишнього середовища, свідчить про серйозні порушення режиму зберігання і можливості швидкого псування насіння. Температуру насіння визначають за допомогою термоштанг та електротермометрів у різних ділянках (по площі й висоті) насипу насіння.
При зберіганні насінного зерна частота визначення температури залежить від його стану і періоду зберігання. Навесні насамперед звертають увагу на характер підвищення температури, особливо у верхньому шарі, який прилягає до південного боку насипу. Якщо температура насіння підвищується швидко і це не пов’язано з підвищенням температури повітря навколишнього середовища, треба вжити термінових заходів щодо його охолодження. Стан такого насіння контролюють щодня.
Вологість — це показник, який характеризує стан насіння. Контроль за вологістю насіння, що зберігається насипом, здійснюють не рідше двох разів на місяць, а також після кожного його переміщення та обробки.
Насіння в насипі перевіряють на зараженість шкідниками хлібних запасів залежно від його температури та вологості в певні строки. У разі виявлення шкідників вживають негайних заходів щодо ліквідації зараженості ними насіння.
Один з основних показників придатності насіння для сівби після його тривалого зберігання — схожість.
Під час зберігання насіння зазнає різних змін, які призводять до зниження його схожості. У процесі інтенсивного дихання насіння з підвищеною вологістю в насипі накопичується вуглекислий газ, а в клітинах зерна відбувається інтенсивне анаеробне дихання. Продукти дихання, які при цьому виділяються, насамперед етиловий спирт, згубно діють на клітини зародка, тому насіння швидко втрачає схожість.
Основним фактором зниження схожості насіння є активний розвиток у зерновій масі карантинних та інших мікроорганізмів, кліщів та комах. Серед плісеневих грибів найнебезпечнішими є збудники, що викликають фузаріоз. Цією хворобою пшениця та інші зернові можуть уражуватися ще на полі.
За раннього найнебезпечнішого зараження колоса фузаріозом у фазу цвітіння утворюється щупле неповноцінне зерно з низькою чи втраченою життєздатністю. Воно легко відвіюється при сортуванні. За пізнього ураження зерно за величиною не відрізняється від здорового, але знижуються його посівні якості, і у вологій камері через 1-3 дні на ньому з’являється наліт гриба. При зберіганні хворого на фузаріоз зерна на токах, у буртах чи зерносховищах за вологості його 18 % і більше хвороба продовжує інтенсивно розвиватися і поширюватися, склеюючи грибницею масу зерна у тверді грудки.
У разі використання фузаріозного зерна в харчових або кормових цілях воно може бути причиною отруєння людей і тварин.
Посівні якості насіння з підвищеною вологістю під час зберігання погіршуються або втрачаються внаслідок дії низьких температур. Чим більший вміст у насінні вільної вологи, тим помітніший вплив температури нижче 0 °С. Якщо насіння всіх культур вологістю нижче критичної витримує при зберіганні протягом тривалого часу температуру мінус 20 — 25 °С, то з підвищенням вологості його стійкість різко зменшується. Багато зернин, маючи вологість 20 — 22 %, втрачає схожість при температурі мінус 5-10 °С протягом короткого часу зберігання. Із продовженням строку зберігання схожість зерна поступово знижується.
Керівникам сільськогосподарських підприємств потрібно забезпечувати систематичне обстеження посівів, насаджень і прискладських територій, в яких зберігаються чи переробляють під карантинну продукцію, а також перевірку продуктів запасів з метою виявлення карантинних та інших шкідників, збудників хвороб та бур’янів.
Схожість зерна сільськогосподарських культур
залежно від строків зберігання, %
|
Зерно |
Строки зберігання, роки |
||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
|
Пшениця |
92 |
95 |
87 |
88 |
74 |
68 |
24 |
3 |
0 |
– |
– |
|
Жито |
93 |
88 |
65 |
20 |
3 |
0 |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Ячмінь |
100 |
100 |
97 |
90 |
42 |
5 |
0 |
– |
– |
– |
– |
|
Овес |
84 |
71 |
81 |
75 |
59 |
58 |
56 |
54 |
47 |
32 |
0 |
|
Рис |
93 |
60 |
18 |
0 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Кукурудза |
83-99 |
81-100 |
85-99 |
78-99 |
75 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Світлана Вега,
Галина СемОчко,
державні фітосанітарні інспектори Державної фітосанітарної інспекції Львівської області,
Василь Симулик, головний фахівець відділу фітосанітарних процедур.
