Спішімо до чудотворного, глибоко-духовного місця…
Уже традиційно на літнього Миколая до Крехівської обителі з різних куточків нашої Батьківщини та закордону поспішають віряни на прощу. Цьогорічне паломницьке зібрання вразило чисельністю.
Проща — це жертовна дорога, дорога до Бога, і люди, очевидно, не бояться фізичного дискомфорту заради порятунку своїх душ. Споконвіку у всьому світі віряни приходять до святих місць з надією на порятунок, допомогу, Божу ласку.
Крехів — місце, в яке прагнеш повертатися й повертатися. Це — святе місце з особливою енергетикою. Тут завше є можливість задуматися про стан своєї душі. Адже паломництво — це можливість людини «відключитись» від усього мирського. Мабуть тому, на перенесення мощів св. Миколая з Мир Ликійських Крехівська обитель стає багалюдною.
Цього року розпорядок Богослужінь прощі був незмінний, як щорічно. Щоправда, у суботу, сили природи внесли свої корективи. Але навіть гроза не завадила вірянам провести Хресну дорогу на Побійній горі; велику Вечірню з Литією; молитовні чування для молоді…
Недільна днина, 19 травня, порадувала усіх тепленьким сонечком. Кожен прибулий мав можливість насолодитися як походом до чудотворного джерела, так побувати на Утрені, Молебні до св. Миколая і на Архиєрейській Божественній літургії, яку очолили Преосвященніші владики Володимир Ющак (єпарх Вроцлавсько-Ґданський УГКЦ) та
Василій Тучапець (екзарх Харківський, ЧСВВ) разом з чисельними священнослужителями…
Кожного разу, впродовж двадцяти років, буваючи у Крехові на відпусті, щоразу переконуюсь: вертаєшся додому змученою, але втоми зовсім не відчуваєш. Бо там дійсно забуваєш усе недобре. Думаю, нам необхідно більше ходити до святих місць. Відлучатися від життєвої суєти, йти до природи, до Бога. Тоді ми будемо більш добрішими, життєрадісними, спокійними. А опісля нам схочеться жити, творити, і це піднесення передавати іншим. Відтак світ уже не буде в чорно-білих тонах. Він прийме забарвлення веселки…
Зоряна ГУМНИЦЬКА
