У Львові триває розробка довгострокової стратегії управління водними ресурсами «Водна візія Львова 2100». Документ має допомогти громаді адаптуватися до змін клімату, зменшити ризики підтоплень, по-новому організувати водопостачання та каналізацію і загалом ставитися до води як до цінного ресурсу. Після доопрацювання концепцію планують затвердити на пленарному засіданні Львівської міської ради.
До підготовки стратегії залучені міські підрозділи та комунальні підприємства, зокрема ЛМКП «Львівводоканал». Місто вивчає досвід європейських партнерів, зокрема данського Орхуса, де вже багато років діє комплексна водна політика. Львів адаптує ці підходи до власних умов, формуючи кілька тематичних напрямів розвитку водного господарства.
Керівник управління архітектури департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради Роман Крушельницький наголошує, що головна ідея візії — змінити ставлення до води та перейти від суто технічного підходу до системного. За його словами, вода впливає на озеленення, мікроклімат, планування територій і комфорт мешканців, тому її не можна розглядати лише як проблему відведення через труби.
Окремий акцент роблять на дощових водах. Під час сильних злив значний обсяг опадів швидко потрапляє в каналізацію, перевантажуючи мережі та спричиняючи підтоплення. Сучасні підходи, які Львів планує впроваджувати, передбачають максимальне затримання води на місці випадання — у дощових садах, резервуарах, зелених зонах чи спеціально спроєктованих просторах. Це дає змогу уповільнити рух води, зменшити навантаження на інфраструктуру та повернути її в природний цикл.
Такі рішення насамперед планують застосовувати у новій забудові. Йдеться про зелені дахи, водопроникні покриття, дощові сади, накопичувальні водойми та інші елементи, які дозволяють утримувати дощову воду безпосередньо на території житлових кварталів і громадських просторів. У багатьох європейських містах громадські майданчики одночасно виконують функцію спортивних чи рекреаційних зон і тимчасових резервуарів для води під час злив.
Ще один інструмент, який планують використовувати у Львові, — спеціальне програмне забезпечення для моделювання руху дощових вод. Цифрова модель міста дає змогу прогнозувати, куди природно стікає вода, де вона накопичується та які території мають ризик підтоплення. Це дозволяє приймати рішення щодо забудови та реконструкції не інтуїтивно, а на основі розрахунків і сценаріїв.
В управлінні архітектури підкреслюють, що реалізація водної візії неможлива без зміни суспільного ставлення до води. Першим кроком називають просвітницьку роботу: діти, молодь, забудовники та мешканці мають усвідомлювати, що вода — обмежений ресурс, а не щось безмежне й само собою зрозуміле. Європейський досвід показує, що сформоване з дитинства розуміння цінності води впливає на поведінку в дорослому віці.
Розробка водної концепції розрахована на тривалий період і потребує інвестицій, управлінських рішень та підтримки громади. Водночас перші результати можуть з’явитися швидше — завдяки новим підходам до забудови, управління дощовими водами та відновлення природних водних систем.
Окремі елементи водної візії Львів уже впроваджує. Один із прикладів — дощові садки, які затримують опади, зменшують навантаження на каналізацію, покращують мікроклімат і сприяють збереженню біорізноманіття. Вони також допомагають боротися з ефектом теплового острова та можуть зменшувати витрати бюджету на очищення дощових стоків.
У місті вже облаштовано дощові садки в парках «Горіховий гай», Замарстинівському, імені Папи Римського Івана Павла II та в парку Івана Франка. За словами заступниці керівниці управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради Оксани Луцко, такі рішення особливо важливі в умовах спекотних літ і короткочасних, але інтенсивних опадів, які є наслідком змін клімату.
«Останні роки характеризуються спекотними літами та інтенсивними опадами, що є прямими наслідками змін клімату. За короткий час може випадати велика кількість дощу, а потім настають тижні безперервної спеки. Водночас ця вода є надзвичайно цінною, особливо для парків із віковими деревами, багаторічними рослинами та кущами. Одним із рішень є дощові садки — спеціальні ділянки, які затримують воду, покращують мікроклімат і підтримують біорізноманіття, оскільки інтенсивні опади створюють значне навантаження на колектори та каналізаційну систему», — Оксана Луцко
ЛМКП «Львівводоканал» разом із Львівською міською радою вже представило першу редакцію проєкту «Водна Візія Львова 2100» фахівцям, науковцям та мешканцям. У документі використано адаптовану до львівських реалій данську модель, яка розглядає питну воду, каналізування, дощові води, природу та міське планування як єдину систему.
Заступник головного інженера ЛМКП «Львівводоканал» Володимир Білинський зазначає, що підприємство відповідатиме не лише за організацію процесу, а й за практичну реалізацію рішень, закладених у візії. Серед пріоритетів — модернізація систем водопостачання та водовідведення, зменшення втрат води, цифровізація управління мережею, адаптація критичної інфраструктури до кризових ситуацій, захист підземних водозаборів, оновлення каналізаційних очисних споруд і повторне використання ресурсів зі стічних вод.
Нині стартував наступний етап — відкрите громадське обговорення. Автори документа запрошують мешканців залишати свої коментарі та пропозиції до проєкту «Водна Візія Львова 2100». Очікується, що до кінця року водну візію винесуть на затвердження сесії Львівської міської ради.
