За оцінкою Департаменту з бюджетних питань Міжнародного валютного фонду, українська митниця вже виконала близько 40% митних ініціатив, передбачених митним компонентом Національної стратегії доходів до 2030 року. Документ визначає основні орієнтири та є дорожньою картою реформи митної системи.
Такий результат став можливим насамперед завдяки підготовці та ухваленню необхідних нормативно-правових актів за ключовими напрямами трансформації митної сфери. Серед практичних досягнень МВФ виокремив гармонізацію законодавства, цифровізацію процесів, антикорупційні механізми, модернізацію інфраструктури кордону та розвиток митних спрощень.
У сфері законодавства Україна вже ухвалила закон, який адаптує окремі положення Митного кодексу до норм ЄС. Паралельно розроблено новий Митний кодекс України, покликаний комплексно наблизити національне митне законодавство до європейських правил. Цей проєкт нещодавно схвалив Уряд, після чого його зареєстрували у Верховній Раді.
Триває й активна цифровізація митних процедур. Оновлений Стратегічний план цифрового розвитку Державної митної служби сформовано на основі Багаторічного стратегічного плану електронної митниці ЄС (MASP-C) та з урахуванням переліку електронних систем, наданого Генеральним директоратом Європейської Комісії з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD). Ці системи необхідні для повної імплементації митного законодавства ЄС в Україні.
Серед антикорупційних кроків відзначається чинний закон про проходження служби в митних органах. Він передбачає, зокрема, професійну атестацію працівників, перевірку на доброчесність із використанням поліграфа, ротацію кадрів та інші інструменти прозорості. Пілотний проєкт із застосування бодікамер митниками продемонстрував високу ефективність, тому його поетапно поширюють на нові ділянки кордону.
Паралельно модернізують інфраструктуру пунктів пропуску. Ведуться широкі роботи з оснащення кордону скануючими установками та ваговими комплексами. З огляду на рух України до спільного кордону з ЄС, пріоритет надають мобільним скануючим системам. Водночас ключовим проривом називають запровадження стаціонарних сканерів для огляду залізничних потягів та контейнерів, перші з яких мають запрацювати вже до кінця цього року. Крім того, урядове рішення передбачає створення багаторівневої системи повного відеонагляду, що поєднуватиме стаціонарні та натільні відеокамери.
Попри умови воєнного часу, Україна продовжує розвивати «митний безвіз» та систему спрощень. За п’ять місяців 2026 року під процедурою спільного транзиту успішно оформлено майже 83 тисячі транзитних декларацій, що майже удвічі перевищує показник за аналогічний період попереднього року. Важливим елементом є й програма Авторизованих економічних операторів (АЕО): нині 127 українських підприємств мають статус АЕО-С, із них 7 додатково отримали авторизацію АЕО-Б. Кількість таких компаній постійно зростає, що наближає Україну до взаємного визнання статусу АЕО з іншими державами.
У Держмитслужбі наголошують, що наведені приклади не вичерпують усіх результатів реформи. Більше половини запланованих заходів ще потребують практичної реалізації та додаткових ресурсів. Відслідковувати динаміку змін можна на офіційному вебпорталі Державної митної служби в розділі «Реформа служби», де щоквартально публікуватимуть оновлені дані про виконання заходів.
