Головна Економіка Подбай про протруєння насіння

Подбай про протруєння насіння

263
0

Протруювання насіння — нанесення пестицидів на насінневий та посадковий матеріал для захисту насіння і рослин від ураження і пошкодження шкідливими організмами. Обробка насіння дасть змогу одержати дружні сходи здорових рослин, що закладає основу майбутнього врожаю. Зазвичай, патогени, які вражають зерно, можуть знаходитися в його середині та на поверхні. Значним джерелом інфекції, безумовно, є ґрунт. Щоб уберегти проростаюче насіння й молоду рослину від цих патогенів, необхідно проводити протруювання насіння.

 Більшість сучасних протруйників досить ефективно контролюють сажкові хвороби зернових. Якщо діюча речовина має високу системну дію, то вона дуже швидко проникає у середину насіння, потім у проросток та досить швидко розкладається. Цього достатньо, щоб знищити збудників хвороб всередині рослини (летуча сажка) та на поверхні насіння (тверда сажка), але зовсім не досить для контролю збудників хвороб, які атакують молоду рослину з ґрунту, або коли ураження з’являється після проростання зерна. До таких хвороб можуть бути віднесені різноманітні кореневі гнилі (офібіліозна, фузаріозна, гельмінтоспоріозна та інші). Основним заходом боротьби з кореневими гнилями є протруювання насіння.

 Провівши протруєння, знищуємо також збудників дуже шкодочинної хвороби — фузаріозу.  Він може уражувати молоді проростки, а також колос у період цвітіння. Хліб, випечений з муки із сильно ураженого зерна, має одурманюючі властивості і викликає сильні токсикози, що супроводжуються розладами травлення, втратою працездатності і т. д. Корми з такого зерна викликають отруєння у тварин. На озимих культурах фузаріоз може бути у вигляді «снігової плісняви», коли навесні уражені рослини вкриті білуватим нальотом.

Низка протруйників, крім захисної, дії можуть проявити фізіологічно активний вплив на проростаючу рослину, що називають «вігор» — ефект. Такі властивості має діюча речовина тіаметоксам. При обробці насіння цими препаратами проростки мають значно краще розвинуту кореневу систему, а самі рослини — більшу кущистість та фотосинтетичну діяльність.

Крім хімічних протруйників, не варто забувати про біологічні препарати для протруєння насіння. Вони застосовуються за день або у день сівби після обробки насіння хімічними протруйниками і захищають молоду рослинку впродовж двох місяців. Для цього беруть біологічні препарати:  Планриз 1-2 л + 400 г діазофіту + 400 г фосфоромобілізатора. Планриз має фунгіцидну, антимікробну та ростостимулюючу дію. Діазофіт – новий вид бактеріального добрива. Це живі бактерії, здатні асоціюватися з кореневою системою зернових і засвоювати значну кількість азоту з ґрунтового повітря.

Проте, крім звичних для нас хвороб, які можна контролювати за допомогою протруєння та обприскування, є особливо небезпечні шкідливі організми – карантинні, відсутні на території України або обмежено розповсюджені. Їх загальною характерною рисою є те, що вони дуже шкодочинні і боротися з ними складно. Сюди відноситься індійська сажка пшениці, яка  зумовлює значний недобір урожаю. Для цієї сажки характерне часткове перетворення зерен у чорну масу теліоспор, які мають запах гнилої риби.

Джерелом інфекції індійської сажки можуть бути засмічені теліоспорами грунт або насіння.

Шкідливість хвороби полягає у погіршенні схожості насіння, зменшенні продуктивності уражених рослин на 10-20%, зниженні якості зерна та відчутний недобір врожаю. Стійких сортів до цієї хвороби немає.

Ще одна карантинна хвороба — Жовтий (слизистий) бактеріоз пшениці.

На початку розвитку цього захворювання на листках з’являються вузькі білі подовжені смуги. Пізніше листки скручуються і робляться слизькими. При підвищенні вологості повітря слиз утворюється у великій кількості і капає з рослин. Стебла згинаються, рослина відстає у рості. Колос формується потворним, він часто залишається у пазусі листка, ущільнюється і перетворюється у безформну масу, яка вкривається яскраво-жовтим слизом.

Проти бактеріальних хвороб пшениці важливе значення має створення і впровадження у виробництво стійких районованих  сортів, збір насіння із здорових ділянок і його протруєння, заборона посіву пшениці по зернових колосових культурах, дотримання технології вирощування культури, розробленої для кожної зони і обов’язкове виконання карантинних заходів, які гарантують запобігання їх проникненню в країну.

Управління агропромислового розвитку Жовківської РДА

Державна фітосанітарна інспекція Львівської області.