Чорнобиль — це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам’ять. Це наш нестерпний біль.
Весна… Найпрекрасніша пора року. Пробуджується від сну природа, розплющує очі земля, усе оживає, зеленіє, розквітає…
Проте саме в таку весняну ніч з 25 на 26 квітня 1986 року відлік часу став уже не мирним, а аварійним і трагічним. О 1 годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС несподівано нічну темряву розірвало велетенське полум’я.
У Волицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів відбувся захід-реквієм, присвячений 31-й річниці Чорнобильської трагедії. Учні перегорнули трагічну сторінку в історії України та вшанували пам’ять тих, хто заснув вічним сном, хвилиною мовчання.
Минає вже 31-й рік, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: i тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пiзнiше народився далеко вiд покривдженої території. Цей день не минув безслідно, він розніс по світу багато трагедій, він буде завжди об’єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією.
26 квітня у нашій пам’яті — день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті неможливо.
Наш кореспондент.
