Серед основних причин поразок збройних формувань УПА і клітин підпілля ОУН у повоєнний період слід назвати зраду самих учасників цих формувань і клітин. Явним доказом цього ганебного явища подаємо розповідь про одного з прислужників більшовицького режину районового господарчого Жовківищини (до 25 вересня 1944 року) Путька Григорія Степановича, 1911 року народження, жителя села Мокротина. Розповідь подаємо на основі “Довідки на агента внутренника “Дрозд”, написаної начальником управління НКВС Львівької області, комісаром Глушко.
21 вересня 1944 р. приблизно о 12-й годині ночі, до чергового по райвідділу НКВС явився невідомий і попросив, щоб його провели до начальника райвідділу НКВС. Неві-домий був прийнятий начальником держбезпеки, капітаном Сиркіном.
У процесі розмови невідомий відрекомендувався: Путько Григорій Степанович, 1911 р. народження, с. Мокротин, Жовківського району, Львівської області, і заявив, що він являється членом організації Жовківського району, має при собі зброю. Далі Путько став просити, щоб його покарали за вчинені ним перед радянською державою злочини. Путько заявив, що він вирішив прийти в орган НКВС і чесно розповісти, як про свою злочинну діяльність, так і про відомих йому учасників ОУН і УПА.
Про себе Путько розказав, що працює районним господарчим і в його розпорядженні знаходяться склади з продуктами, одягом і зброєю, що належить ОУН і УПА. В період німецької окупації був мобілізований німцями на роботу до Німечини. В грудні втік додому і перейшов на нелегальний стан, переховувався в лісах Жовківщини.
Сім’я Путька складається із батька Степана Тимофійовича, 1880 р. н., матері Євдокії, 1890 р. н. і брата Івана Степановича, 1924 р. н., знаходиться в УПА.
Враховуючи його добровільну явку в райвідділ і здатність до розвідувальної роботи, добровільну згоду на співпрацю, останній був завербований агентом в ОУНівське підпілля під кличкою «Дрозд», і відразу включився в розвідувальну роботу, дав НКВС цілий ряд агентурних донесень.
За період від 22 вересня до 16 грудня 1944 р. агент «Дрозд» мав 34 планові явки по графіку і 8 явок — поза графіком. За цей час передав 80 агентурних донесень, внаслідок котрих:
1. Проведено 7 чекістсько-військових операцій і 3 засідки, в результаті котрих: затримаро 96 чоловік, в тому числі 3 станичних Куликівського району, 46 ОУНівців, 30 чоловік, що переховувалися від призову до Червоної Армії, вбито 12 осіб. У процесі цих операцій вилучено: ручних кулеметів різних зразків – 9 одиниць, крісів – 25 одиниць, автоматів – 3 одиниці, пістолетів – 3 одиниці, гранат – 10 одиниць, набоїв – 1000 одиниць.
2. Виявлено 9 складів з зерном – 160 ц., м’яса – 25 ц., одяг та інше майно, що належало ОУН і УПА.
3. «Дрозд» систематично інформував про місця дислокації збройних формувань і підпілля та їх озброєння.
До собачої роботи «Дрозд» залучив і свого брата Івана.
Що спонукало братів-перевертнів Путьків стати на шлях зради?!!
В кінці жовтня 1944 р. почались репресії осіб, запідозрених у зв’язках з ОУН і УПА. Серед репресоварих були і родичі бойовиків Гриня і Івана Путьків. До речі, Гринь вже підозрювався у співпраці з німцями. Згадаймо підпільну друкарню ОУН «Прага». Саме він показав німцям дорогу до місця її дислокації.
Брати-зрадники, саме на них падає підозра, в замін за волю їх родичів, запропопували енкаведитам свої собачі послуги. Такої зради не предбачав ніхто.
Вперше своє зрадницьке лице, якщо його можна так назвати, відкрив Гринь Путько «Дрозд» в ніч на 9 грудня 1944 р., коли привів спецгрупу РВ НКВС на подвір'я Василя Лащівського в Мокротині за церквою. Тоді в нерівному бою загинули: Василь Романчук (псевдо «Левадний») — районовий провідник військово-політичної сітки, Михайло Завада (“Пірус”) — господарчий с. Мокротина , і особистий охоронець “Левадного” – Володимир Лащівський. Також була заарештована сестра Володимира — Стефа Лащівська (“Зор’яна”) — районова жіночої мережі та колишній Путьків сусід Михайло Бродик.
Гидко і боляче читати Довідку на агента внутрішника «Дрозда» начальником управління НКВС Львівської області комісара міліції Глушка.
«Дрозд» систематично інформував про нові бандпереміщення і озброєння. Всі донесення «Дрозда» повністю підтверджувалися другою агентурою і арештованими бандитами. Винятково дисциплінований. За період роботи не мав жодного випадку зриву явки. Всестороннє розвинений, всі завдання органів НКВС виконував бездоганно й продумано. Володіє добре пам’яттю і добре знайомий з територією Жовківщини.
Ось так, внаслідок підлої зради одного лише більшовицького служки «Дрозда» постраждали десятки, а може й сотні українських патріотів і невинних осіб. Зрадницький слід злочинця настільки заплямований кров’ю і встелений тілами українців, що певно, крім прокляття не заслуговує нічого іншого.
Михайло ПАХОЛОК.
