Уже двадцять років поспіль наприкінці квітня українці з’їжджаються на Черкащину – край Коліївщини і Холодноярської республіки. Холодний Яр відомий тим, що в 1919-1922 рр. тут під проводом братів Чучупаків розгорнулося збройне селянське протистояння проти більшовиків. На землі козаків, гайдамаків і повстанців віднаходить місце нерозривний зв’язок поколінь. Як щороку, тепер тут зібралися тисячі націоналістів. Цього разу більшість із них на Черкащині вже як учасники російсько-української війни.
«Холодноярці показали українцям величезний приклад, адже багато героїв, які загинули у сучасній війні з Росією, під час Майдану приїжджали саме в Холодний Яр і набиралися тут бойового патріотичного духу, – каже постійний учасник заходів у Холодному Яру, лідер «Свободи» Олег Тягнибок. – Нині, поряд із холодноярцями, згадуємо вже новітніх українських героїв та проводимо поміж ними паралелі:
москаль здолав Українську Народну Республіку не тільки зброєю, але і зрадою! Тому і зараз, згадуючи про холодноярські степові дивізії, маємо пам’ятати, що вони формувалися із добровольців. Саме добровольці з перших днів нинішньої війни з Москвою захищали українську державу, поки знищена українська армія починала ставати на ноги. Чинна влада має пам’ятати історію й берегти добровольчі батальйони!».
У перший день вшанувань учасники зібралися в Чигирині – колишній гетьманській столиці. Знаковою для міста подією став марш бійців добровольчих батальйонів, яких на подальшу боротьбу за Україну благословив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Як і в давні часи козацької слави, тут освятили бойові стяги та зброю.
Чин освячення було здійснено на бастіоні Дорошенка – колись там боронила чигиринців від ворогів міцна мурована фортеця. Тепер на Черкащині – фортеця духу.
Уособлюють український воїнський дух сучасні борці за незалежність, серед них – «Легіон Свободи». Це об’єднання усіх свободівців, які в складі Збройних Сил України, Національної гвардії, спецпідрозділів МВС та добровольчих батальйонів беруть участь у російсько-українській війні. Командиром «Легіону Свободи» є Олег Куцин. Пліч-о-пліч із бойовими побратимами понад півроку він боронить українську землю в селищі Піски біля Донецька.
«Ми є продовжувачами справи холодноярців, бо нам зараз доводиться виборювати незалежність України у протистоянні з російським окупантом. Ця війна лише починається і триватиме, доки ми не переможемо, – боротьба може закінчитися або в Чопі, або у Владивостоці. Завершенням війни має стати не припинення, замороження конфлікту, а повне знищення ворога», – каже Куцин.
На землю холодноярців він прибув із близько трьома з половиною сотнями бійців – тими, хто зараз у ротації або реабілітуються після поранень. Усього ж до складу об’єднання входять понад 1000 свободівців, з них 127 – депутати різних рівнів рад, держслужбовці, науковці, партійні керівники, зокрема п’ятеро народних депутатів попереднього скликання. На війні «Легіон Свободи» втратив 13 бійців. Ще 69 свободівців дістали поранення різного ступеня тяжкості.
«Сила, мужність, відданість, хоробрість, жертовність – це і є «Легіон Свободи». Це надихає впевненістю й оптимізмом щодо переможного українського майбутнього у російсько-українській війні. З такими хлопцями, як наші побратими-добровольці з різних батальйонів, ми просто приречені на перемогу», – ділиться враженнями один із учасників вшанувань Максим Дорофєєв.
Леся Руда.
