У п’ятницю, 19 червня, у Львові відбудеться міська церемонія прощання з військовослужбовцями Василем Смітюхом, Іваном Прокоповим та Сергієм Цюпаком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Міська влада закликає львів’ян і гостей міста долучитися до прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Приблизно о 11:30 на площі Ринок запланована загальноміська церемонія прощання. Поховання відбудеться на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 на вулиці Пасічній.
Василь Смітюх (13.02.1974 — 04.07.2024) був львів’янином. Навчався у середній школі №90 Львова, згодом здобував освіту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського та Національному університеті «Львівська політехніка». Працював на різних посадах в Управлінні податкової поліції Державної податкової адміністрації України, а також у ТОВ «Футбольний клуб „Динамо“ Київ».
Рідні згадують, що Василь був люблячим батьком і сином, відкритим, товариським та комунікабельним, мав позитивний світогляд і добре почуття гумору. Захоплювався туризмом, трекінгом і спортом, зокрема дзюдо та рукопашним боєм, був кандидатом у майстри спорту, неодноразово перемагав і здобував призові місця на змаганнях.
З початком повномасштабного вторгнення він долучився до оборони Києва, а згодом воював на Херсонському та Донецькому напрямках у складі 206-го окремого батальйону територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Василь Смітюх нагороджений відзнакою Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя», медалями «Честь. Слава. Держава», «Захиснику Вітчизни», «Ветеран війни» та нагрудним знаком «Захисник рідної землі». У нього залишилися мати, дружина, донька, син, брат із сім’єю, родина, друзі та побратими.
Сергій Цюпак (22.07.1981 — 01.06.2025) також був львів’янином. Закінчив середню школу №9 у Львові, далі навчався у Національному університеті «Львівська політехніка», де здобув фах інженера-механіка. Працював водієм на приватних підприємствах.
За словами рідних, Сергій був життєрадісним, відповідальним і турботливим, понад усе цінував родину. Любив спорт, зокрема футбол і плавання, захоплювався кулінарією, роботою власними руками, подорожами та відпочинком на природі. Після початку повномасштабної війни став на захист України та воював на Донецькому напрямку у складі 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. У Сергія Цюпака залишилися дружина та донька.
Іван Прокопов (09.10.1978 — 30.07.2025) родом із міста Приморськ Запорізької області. Навчався у Комишуваській гімназії «Джерело» Комишуваської селищної ради, а професію зварювальника здобув у Бердянському професійно-технічному училищі. Проходив строкову військову службу, працював механіком на приватних підприємствах.
Рідні розповідають, що Іван був добрим, щирим, відповідальним і турботливим, активним та товариським, завжди підтримував близьких. Любив море, відпочинок на природі та зустрічі з друзями. У 2024 році він став на захист України від російського вторгнення та служив на Північно-Слобожанському напрямку у складі 156-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. У Івана Прокопова залишилися сестра, родина та друзі.
