Мєчислав Солтис, як і його син Адам, були польсько-українськими композиторами, диригентами, а ще педагогами і музично-громадськими діячами.
Напередодні, 7 травня, на Львівщині з нагоди Дня польської діаспори та поляків за кордоном, а також Дня Конституції Республіки Польщі вшанували памʼять та урочисто відкрили пам’ятну дошку, присвячену діяльності Мєчислава і Адама Солтисів.
Мєчислав і Адам Солтиси, присвятили все своє життя розвитку музичної культури Львова.
Саме Мєчислав у 1919 році став головою Польської спілки музикантів у Львові. А за ініціативою Адама Солтиса та при його активній участі на початку 30-х рр. була відновлена діяльність Львівської філармонії, яку він і очолив. Також композитор до 1956 року диригував концертами Львівської національної філармонії.
Як зазначила заступниця начальника Львівської ОВА Христина Замула творчість Солтисів відіграла значну роль у культурі української спадщини. Їхні твори, сповнені глибоких почуттів та патріотизму, нагадують нам про силу єднання та важливість спільної боротьби за краще майбутнє.
«Сьогодні ми зібралися, щоб відзначити знаменну подію – творчу спадщину братів Адама та Мєчислава Солтисів. Їхня музика, пронизана темами війни та боротьби за свободу, набуває особливої актуальності в наш час, коли український народ знову бореться за незалежність. Сьогодні, українцями та поляками важливо пам’ятати про те, що нас об’єднує. Музика та культура – це мова, яка не має кордонів і здатна зближувати людей. Адам Солтис, ініціатор відновлення роботи Львівської філармонії, залишив нам неоціненний спадок. Його діяльність стала символом відродження культурного життя міста та свідченням незламності українського духу.
Вірю, що подібні події, де ми шануємо пам’ять видатних діячів та насолоджуємося спільною мовою музики, стануть запорукою єднання та взаєморозуміння між нашими народами», – наголосила Христина Замула.
Відкриття пам’ятної дошки, присвяченої діяльності Мєчислава і Адама Солтисів – це знакова подія, яка показує, наскільки важливим було приміщення Львівської державної філармонії для сім’ї композиторів Солтисів.
«З великою радістю ми відзначаємо, що в цьому будинку, у наших серцях та в усьому Львові знайшлося місце для пам’яті тих, хто зробив неоціненний внесок у розвиток нашого міста.
Висловлюємо щиру подяку директору Володимиру Синахіпу та Філармонії за сприяння в встановленні цієї пам’ятної дошки.
Життя завжди потребує авторитетів, а пам’ять про людей, які так багато зробили для нашої культури і є джерелом натхнення», – зазначила генеральна консулка Республіки Польща у Львові Еліза Дзвонкєвич.
Організаторами заходу є Генеральне Консульство Республiки Польща у Львові за сприяння Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика.
Довідково:
Серед визначних львівських композиторів минулого особливе місце належить Мєчиславу і Адаму Солтисам, які все своє життя присвятили розвитку музичної культури Львова.
Майже ціле століття Солтиси стояли на чолі музичного життя міста, за їхнього сприяння відбулось становлення не лише талановитих учнів-музикантів, а потужних культурних осередків міста – консерваторії Галицького музичного товариства та Львівської національної філармонії.
Мєчислав Солтис (1863-1929) – польський і український композитор, диригент, педагог, директор консерваторії ГMT-ПМТ (1899-1929), музичний критик, голова Музично-педагогічної спілки та Спілки музикантів, почесний член багатьох товариств тощо.
Адам Солтис (1890-1968, син М. Солтиса) – син Мєчислава, визначний українсько-польський композитор, диригент, педагог, музичний критик, ректор консерваторії ПMT, активний музично-громадський діяч.
А. Солтис народився у Львові 4 липня 1890 р. Його першими вчителями музики були батьки. З 1899 року став учнем консерваторії GTM (клас скрипки під керівництвом Мауриція Вольфшталя), а теоретичні дисципліни вивчав під керівництвом свого батька М. Солтиса.
У 1953 році А. Солтису присвоєно почесне звання Заслуженого діяча мистецтв.
