Щедра наша земля як на добрих людей і їх благородні вчинки, так і на унікальні архітектурні пам’ятки культури. Невеличке село Блищиводи, яке належить до Зіболківської сільської ради, теж багате на історію і унікальне тим, що там живуть люди, які пам’ятають свою історію і своїх героїв.
На храмовий празник жителі села вшановували своїх невинно–убієнних молодих воїнів, які віддали життя понад 70 років тому. Завдяки зусиллям місцевого священика Володимира, активіста села та депутата Михайла Гарлінського, а також депутатів Верховної Ради України Василя Пазиняка, Жовківської районної ради Ірини Кіянки та Львівської обласної ради Івана Бокала, працівниці ЛОДА Ірини Кизик вдалось відновити меморіальний комплекс, що знаходиться на території місцевої церкви. Ще багато вдасться зробити жителям цієї місцевості, якщо у них будуть такі славні меценати.
Священнослужитель Євген у своїй промові наголосив, що історія боротьби за незалежність нашої України вписана золотими літерами воїнів УПА, які боролись за волю і незалежність своєї землі. Добре, що ми у цій історії пам’ятаємо цих героїв і життя цих молодих юнаків. Багато з них були ще неодруженими, які віддали своє життя за долю України. Адже це було священним виявом любові до рідної землі. Щоб вберегти її від ворогів, які наступали зі всіх сторін, а найбільше – наш східний сусід, який має ніби себе за брата. А стільки невинної крові пролляв на нашій землі. Рідко в якому селі можна знайти, щоби стільки героїв на одній табличці було вписано. Це село невеличке, але це село великого геройства, де люди віддавали своє життя розуміючи, що ліпше вмерти, чим впасти в неволю ката. Ми це глибоко розуміємо тепер. Як тоді, так і нині ми зазнаєм тяжких випробовувань. Добре, що ті люди, патріотично свідомі, пробуджують нас для тої великої боротьби геройської за свою рідну землю. Україна є дуже об’єднаною в боротьбі. І віримо, що ми сильні та вистоїмо різні напади. Але найболючіше за інше: невинно і стільки вмирає молоді. Це великий біль батьків і матерів, жінок, братів і сестер. Сьогодні нам потрібно бути мудрими, як ніколи, ні за яку ціну не маємо права продати волю.
Ірина Кіянка, депутат Жовківської районної ради, довірена особа Івана Васильовича Бокала, зазначила: «Мені дуже приємно бути тут, тому що три роки назад ви мені довірили цю справу. Якось ми так з вами злагоджено спрацювали. Активно з громадою, з людьми, які прислуговують при церкві. Минулого року виникла ідея зробити цей хрест. Хрест привезли, але вийшло так, що не було дошки. І ось ми знайшли майстра, який зробив цю дошку. Я в архіві пошукала людей. І скажу вам відверто, що коли ми везли цю дошку, серце тріпотіло від радості і, водночас, від болю, бо ми повернули людей, які були забуті більше ніж п’ятдесят років. Ми повернули невеличку частину історії у це село. Як вони були закатовані, сьогодні важко описати. Які були розстріли. Це той своєрідний «Град», який ми маємо сьогодні на Сході. А ще, це були дуже молоді люди. І не тільки з Блищивод, а із Мокротина, Мервич. Їх уночі кинули сюди, дехто був у вишиванках. Вони помирали дуже важко, мученицьки. Головне, про що я прочитала в архіві, що більшість з них були в вишиванках, це мене дуже зачепило, за живе. Сьогодні ми можемо так легко одягнути вишиванку і це для нас гордість. А для цих людей, мабуть, вона комусь була як нареченому подарунок, комусь — мамина сорочка, а для когось — це була остання сорочка на смерть.
Наші роботи тривали рік. Трішки важко йшла наша справа, скажу відверто. Але, дякуючи пану Михайлу, дякуючи місцевому священику, ми це зробили. І ось на ваше храмове свято ви отримали подарунок. Скажу щиро, що без допомоги Івана Васильовича Бокала цього зробити ми не змогли б. А найголовніше, що цю ідею ви підтримали, і ми усі разом втілили її в реальність. Щиро вам вдячна за вашу підтримку. Надіюся, що попереду в нас з вами ще багато добрих справ. Героям Слава!».
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
