Головна Герої Він недаремно своє життя віддав…

Він недаремно своє життя віддав…

308
0

Сьогодні кращі наші воїни служать Україні правдою і вірою, беручи до рук зброю, не жаліють себе на полі бою, віддаючи життя за свободу і незалежність рідної землі. Ми свято бережемо пам’ять про них, адже герої не вмирають, вони живуть у наших серцях.

Недільної днини, напередодні відзначення Дня Гідності та Свободи, на подвір’ї Лаври-ківської ЗОШ проходив мітинг-реквієм, приурочений відкриттю меморіальної дошки учаснику АТО Миколі Салу, який служив стрільцем-помічником гранометника 24-ї окремої механізованої бригади, загинув під час виходу з оточення в Луганській області.

На мітингу були присутні батьки, брат і сестра, родичі Миколи, голова Львівської ОДА Олег Синютка, перший заступник голови Жовківської РДА Любов Дунець, заступник голови Жовківської районної ради Алла Жук, голова села Лаврикова Михайло Жук, керівники структурних підрозділів Жовківської РДА, бойові побратими, учні, учителі школи на чолі з директором Василем Салом та просто небайдужі лавриківці.

Багато теплих слів-спогадів прозвучало на адресу Миколи Ігоровича. І від директора школи, і від священнослужителя, і від керівництва району, і від побратимів.
«Час невпинно біжить, минуло три роки, як немає з нами Миколи, сина, брата, друга, громадянина, — звернувся до усіх присутніх голова Львівської ОДА. — Молодий юнак, побачивши, що в країні розпочалася війна, взяв у руки зброю і став на захист суверенітету України, як більшість його ровесників. На жаль, він героїчно загинув при виконанні своїх військових обов’язків і поповнив лави нашої безсмертної Небесної Сотні. Вдивляючись в обличчя загиблого новітнього Героя, ми повинні усвідомити, що втратили одного з найкращих, найсміливіших синів своєї Вітчизни. Вічна йому пам’ять!».

«Ми щиро вдячні тим, хто увесь цей час розділяв із нами біль пам’яті, і впевнений, що пам’ять про всіх тих військовослужбовців, які, як і наш Микола, віддали своє життя задля миру, свободи та територіальної цілісності рідної держави житиме вічно», — не стримуючи сліз, подякував усім присутнім батько пан Ігор.

Право відкрити меморіальну дошку надали голові ОДА Олегу Синютці та матері Ользі Іванівні. Опісля пам’ять Героя вшанували хвилиною мовчання та поклали квіти.

Допоки ми живі — житиме пам’ять про наших героїв. Микола Сало з меморіальної дошки щодня зустрічатиме і проводжатиме поглядом учнів, нагадуватиме кожному, що він поклав життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні. І саме небо, сонячне небо немовби раділо, що душа молодого хлопця повернулася на свою маленьку батьківщину — у меморіальній дошці. Адже досі рідні так і не упокоїли його. Тіло героя дотепер не знайдено.

Зоряна ГУМНИЦЬКА.

Р. S. За особисту мужність та високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України Микола Сало нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно.