Військовослужбовець із Трускавця Павло Швець, колишній депутат Трускавецької міської ради V скликання, удостоєний державної відзнаки Міністерства оборони України «Хрест Пошани». Про нагороду він дізнався у день свого іменин, на свято святих апостолів Петра і Павла.
Як зазначається, згідно з наказом Міністра оборони України Михайла Федорова № 629 від 12 червня 2026 року, Швеця Павла Костянтиновича нагороджено Хрестом Пошани. Відзнака стала визнанням його багаторічної служби: спочатку в зоні АТО, а згодом — у лавах Збройних сил України під час повномасштабної війни.
У 2017 році Павло Швець залишив добре оплачувану роботу за кордоном і добровільно став на захист України, своєї родини та Трускавецької громади. За цей час він неодноразово проявляв ініціативу та відповідальність під час виконання бойових завдань.
Навесні 2025 року головний сержант Павло Швець проходив злагодження на танковому полігоні біля одного з міст, де активно долучався до організації служби. Згодом він добровільно вирушив у район бойових дій у Донецькій області для несення служби на укріплених позиціях. Попри передбачену ротацію кожні два тижні, військовий виявив бажання залишатися на позиціях без заміни й виконував бойові завдання до 6 жовтня 2025 року.
Того ж року Павла відрядили до танкового батальйону для охорони та прикриття важкої техніки. Прибувши до одного з населених пунктів, він став старшим на позиції «Бліндаж», де перебувало 10 бійців. Швець організував маскування, забезпечення технічною водою, будівництво лазні, впорядкування бліндажів і розселення особового складу, а також цілодобове чергування. Налагоджені ним комунікації та система чергувань допомогли уникнути масштабних пожеж, а розосереджені пункти з водою сприяли збереженню техніки та бійців.
За потреби облаштування опорних і спостережних пунктів між кількома населеними пунктами Павло добровільно проводив рекогносцировку місцевості, визначав місця для нових позицій і чергувань бійців. Після облаштування він два місяці беззмінно ніс службу на одній із позицій, доки не був поранений і не евакуйований на лікування.
Під час командування на позиціях Швець подбав про забезпечення підрозділу інверторними генераторами, акумуляторними блоками живлення та інтернет-зв’язком. Коли логістика була ускладнена, він разом із ще одним бійцем щодня пішки діставався визначених місць для отримання провізії та проведення ротацій. Під час таких виходів неодноразово приносив до танкового батальйону трофейні безпілотники, інше обладнання та стрілецьку зброю.
На позиціях Павло мав позивний «Старий Рекс». Під час чергувань на опорному пункті та спостережних позиціях він брав активну участь у ліквідації ворожих сил, вилученні та передачі на вивчення даних противника.
У розмові Павло Швець наголосив, що присвячує свою відзнаку світлій пам’яті Ірини Фаріон (1964–2024), з якою колись разом розбудовував партію «Свобода», а також покійному воїну з Трускавця Андрію Нароєнку (1966–2025). Він також згадав, що рішення піти на фронт для нього перегукується зі словами пісні гурту «Брати Гадюкіни».
У Трускавці Павла Швеця добре знають не лише як колишнього депутата, а й як фахового коваля та надійного друга. У мирний час його кузня користувалася великим попитом, а самого майстра вважали одним із найкращих у місті та регіоні. Нині, окрім служби в ЗСУ, він разом із дружиною Юлією займається волонтерською діяльністю. Зокрема, через керівника Волонтерської ініціативи «Клініка Стоматології» Тараса Лужецького на передову передають автомобілі, які допомагають військовим виконувати завдання на найгарячіших ділянках фронту.
Павло дуже дорожить своєю родиною — дружиною Юлією та синами Яковом і Георгієм, які мають успіхи у плаванні та навчанні. Водночас свою бойову нагороду він присвячує тим, хто віддав життя за Україну.
Громада Трускавця вітає Павла Швеця з отриманням високої відзнаки Міністра оборони України «Хрест Пошани» та бажає йому здоров’я, Божої опіки й якнайшвидшого повернення додому з Перемогою.
