Головна Культура Мандрівка річкою Ратою

Мандрівка річкою Ратою

494
0

Гарного погожого дня на пророка Іллі члени Жовківського Клубу велотуристів імені Михайла Дем’яновича  мандрували річкою Ратою на байдарках. Було створено п’ять екіпажів, по дві особи на байдарці: Любов Павляк — Євген Янушевич, Богдан Ясиновський — Євген Дудар, Надія Хомишин — Ігор Ковтун, подружжя Світлана та Олександр Ковальчуки і почесні члени Клубу Галина Глущенко та Євген Гнідець.

Змагання розпочалися з міста Великих Мостів Сокальського району, протяжність маршруту — 15 кілометрів до околиці міста Соснівки, що біля Червонограда. Байдарки нам надав клуб спортивного туризму «За обрій».

Короткий інструктаж, і ось екіпажі зайняли свої місця на байдарках. Навиків плавання практично ніхто не мав, окрім члена Клубу Ігоря Ковтуна, який вже неодноразово мандрував цією річкою.

Обережно веслуючи, члени екіпажів набирались навиків веслування та маневрування байдаркою. Чути плескіт води, навколо дивовижна природа, милуючись якою навіть не хочеться говорити. Тиша та благодать, яку інколи порушують гелготання та крякання зграйки гусей і качок. Навколо швидко-швидко літають чудової краси темно-сині бабки та різнокольорові метелики, а на воді квітнуть жовті глечики в оточенні широкого листя, їх так багато, що аж дух перехолює від цієї краси. Річкова вода чиста і прозора, навіть видно, як стрімко в’ються сріблясті рибки поміж камінням.

Неймовірні пригоди супроводжували нас упродовж мандрівки, але найцікавішими були моменти, коли байдарки попадали на мілину, і ми, ввійшовши в річку, змушені були вручну тягнути їх до глибшого місця, а каміння на дні слизьке, і доводилось балансувати на ногах, навіть падати у воду. Однак все це супроводжувалось сміхом. І ось “зелена зупинка”, де ми на галявині, біля води, змогли трохи перепочити, покупатись і пообідати.

А далі знову, взявшись за весла, поплили річкою до кінцевого маршруту. На обох берегах річки ми зустрічали відпочиваючих, які із заздрістю спостерігали за нами, вони нам бажали щасливої дороги, а ми їм — гарного відпочинку. Засмучувало нас лише те, що на окремих ділянках річки біля берегів було багато пластикових та скляних пляшок, розірвані пакети, сміття після так званого культурного відпочинку окремих компаній…

І ось нарешті ми наближаємось до фінішу нашого змагання — до шляхопровідного мосту, який місцеві називають “соснівським мостом”. Але до місця причалу шлях нам повністю перекрили корчі. Стрибнувши у воду по пояс, майже на своїх плечах виносимо байдарки через корчі, знову сідаємо в них і вже без пригод добираємось до причалу. Нас зустрічають з музикою — місцевий мешканець Валерій грає на сопілці. Але найбільшу радість нам принесла на березі зустріч із представниками відомого на всю Україну і за її межами Благодійного фонду “Еко Милосердя”, наших великих друзів на чолі з президентом фонду Павлом Савчуком та його дружиною Марією, віце-президентом Вірою Олеш. Частували нас і гарячою грибною юшкою, і смачнющими пиріжками та оладками з різною начинкою, м’ясними та овочевими стравами, фруктами. Тут же було оголошено й переможців сплаву: перше місце зайняв екіпаж у складі Богдана Ясиновського та Євгена Дудара, на другому місці — автор цієї публікації та Євген Янушевич, третє місце завоювали Галина Глущенко та Євген Гнідець, почесні четверте та п’яте місця у екіпажів, відповідно, подружжя Світлани та Олександра Ковальчуків, Надії Хомишин — Ігоря Ковтуна.

Ось і вечір, пора прощатись. Подякувавши нашим друзям за гостину, панові Михайлу з Червоноградського клубу спортивного туризму “За обрій” та сопілкарю Валерію, ми поїхали до Жовкви. Дорогою додому згадували всі наші пригоди і вирішили, що наступного року знову попливемо на байдарках більшою командою і вже по ріці Дністер.

Любов ПАВЛЯК, президент Жовківського Клубу велотуристів ім. М. Дем’яновича.