Мова — це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національної організації. Іван Огієнко, видатний український мовознавець, етнограф, історик церкви, письменник, громадський та політичний діяч, сказав чудові слова: «Мова – це душа кожної нації, її святощі, її найцінніший скарб…Звичайно, не сама по собі мова, а мова як певний орган культури, традиції. В мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання. І поки живе мова — житиме й народ, як національність. Не стане мови – не стане й національності; вона геть розпорошиться поміж чужим народом».
Із 2002 року в Україні почали відзначати Міжнародний день рідної мови. Саме до цього свята відділ освіти Жовківської РДА провів конкурс учнівських творчих робіт під назвою «У мові — доля українського народу», присвячений Дню рідної мови. До цього конкурсу також долучилось і Всеукраїнське об’єднання українок «Яворина» Жовківщини. Голова Жовківського об’єднання «Яворина» Галина Васьків зазначила, що «метою конкурсу було формувати в молоді уявлення про мову як національну ознаку народу, розвивати в дітей творчі здібності, вміння аналізувати та висловлювати власну думку щодо функції мови, щоб учні усвідомили наскільки важливою є мова для розвитку єдиної нації через призму минулого та сьогодення. Творів було дуже багато, тому важко було вибрати. Саме на найкращих творах, де діти змогли висловити свою думку про важливість мови, її шанування та збереження в теперішніх умовах, ми і зупинили свій вибір».
Днями відбулося нагородження учасників цього конкурсу у номінаціях: «Найкращий авторський вірш» і «Найкращий твір». Відділ освіти Жовківської РДА нагородив переможців грамотами, а «Яворина» спільно із районною дитячою бібліотекою подарували дітям цінні подарунки. На завершення конкурсу Н. Хомишин та Г. Васьків провели з дітьми мовний флеш-моб «Слово до слова — звучить рідна мова».
«Я дякую всім учням та вчителям української мови за активну участь у нашому конкурсі. Саме вчителі покликані виховувати наших дітей у любові та гордості до своєї рідної мови, до України. Саме школа має бути отим джерелом патріотизму, щоб формувати у юному поколінні національно свідому особистість. Маємо зробити все, щоб нашим дітям в цей важкий час владних перепитій було добре, щоб вони відчували себе захищеними»,— сказала Г. Васьків.
Цитати із творів переможців: «…серед багатьох окам’янілих сердець є ті, котрі дуже люблять свою країну і мову… Хіба недостатньо пролитої крові, мук і болі матерів!? А невинна кров так і проливатиметься, доки народ не прокинеться і не встане з колін…» (М. Пасельська, Гребінцівська ЗОШ).
«…О, Мово рідна! І тобі спасибі! За те, що підіймаєш дух та волю, Що не даєш заснути, будиш боротися за кращу долю. О, Мово! Диво світанкове! Криниця чиста із нутра народу, Ти, мов ріка могутня, долаєш темряву й незгоду…» (Олексій Брень, Жовківська ЗОШ № 2).
«…Душа щемить і боляче від того,що є ті, котрі зневажають нашу мову, ті, кому байдуже статус української мови, хто ладен забути своє рідне за зразком: «Хай хоч гірше — аби інше»…Дбати про українську мову — це справа совісті кожного з нас…» (Марта Варяниця, Великодорошівська ЗОШ).
Зоряна Гумницька.
