Насичені будні Нової української школи
Уже понад п’ять місяців першокласники навчаються за програмою Нової української школи.
Поки що рано робити які-небудь висновки про те, чи ефективніша вона за попередню і яка система краща. Але реакція у вчителів, батьків і, звичайно ж, дітей є. І, потрібно сказати, вона досить різна.
Щоб дізнатися, як проходять уроки, ми вирушили в Жовківську ЗОШ № 1 І-ІІІ ступенів на заняття до Олени Гнатівни Козак. Учитель 1-А класу розповіла та поділилася враженнями, як навчають першокласників відповідно до державного стандарту початкової школи.
«Шкільний день розпочинаємо з дітками з ранкової зустрічі. Ми вітаємося веселою пісенькою чи віршем, а потім учні сідають на подушечки в коло. Ми ділимося своїми думками та ідеями, вирішуємо проблеми та вчимося уважно слухати інших. Після цього обговорюємо щоденні новини — яка зараз пора року, який місяць, день та число, яке свято, відзначаємо тему тижня та дня. За допомогою яскравих смайликів показуємо свій настрій. У такий спосіб школярі, спілкуючись один з одним, навчаються і етикету, і взагалі взаємодії в соціумі.
Діти працюють у мобільних групах. Парти в класі розставлені колами. Четверо учнів сидять обличчями одне до одного, тож дитина бачить навпроти себе очі друзів, а не спину однокласника попереду. Так, першачкам цікавіше працювати в парах, в командах, зручно писати, відчувати відповідальність за себе та іншого.
Діти мають свободу вибору у робочому процесі і навчаються робити правильний вибір. Роль учителя сьогодні — це роль модератора. Слід не «наповнювати» дітей знаннями, а навчити знаходити інформацію й опрацювати її для себе, для життя» — щиро розповідає Олена Гнатівна.
До речі, серед основних нововведень є те, що дітлахи пишуть олівцями і можуть самостійно виправити свої помилки. Вчитель має право користуватися лише синьою та зеленою ручкою замість червоної і помилки не закреслювати, а підкреслювати. Оцінок дітлахам не ставлять, проте часто підтримують оплесками та хорошим словом.
Зараз дітвора вже на завершенні вивчення літер та цифр. Діти старанно виводять їх у зошитах, у повітрі обертають головою за напрямком її написання. Вчителька підходить до кожної дитини і допомагає розібратися, якщо раптом у когось «Ц» «вистрибнула» за лінію в зошиті…
Учителям треба витратити чимало енергії, щоб створити урок у Новій українській школі по-справжньому цікавим і плідним. Але Олена Гнатівна зізнається, що на уроки ще за старої системи вона витрачала не менше часу й фантазії, завжди прагнула зробити так, щоб діти запам’ятали якомога більше інформації. А можливо це, звичайно ж, тільки у тому випадку, якщо вони будуть вчитися граючись.
Учитель зазначає, що однією із основних особливостей Нової української школи є інтегроване навчання (це навчання на основі об’єднання навколо однієї теми знань із різних навчальних дисциплін, таких як «Українська мова», «Математика», «Я досліджую світ», «Мистецтво»). «Ми користуємося типовою модельною навчальною програмою для 1 класу Міністерства освіти і науки України, що складена за тематичними тижнями (наприклад, «Мода», «Зимові свята», «Спорт» тощо). Її вивчають на всіх уроках. Відповідно до норм «нової школи», діти мають пізнати світ цілісно, бо в шість років їм складно ділити його на математику, читання й природознавство».
Що ж до проблем, які виникають через модернізацію уроків, вчитель початкових класів називає труднощі взаємодії з великою кількістю дітей у класі. Так, у її класі нараховується 31 учень.
«Хотілося б, щоб учнів в класи набирали по 20, — ділиться педагог. — Можливо, через те, що їх багато, у вчителя є брак часу на індивідуальну розмову з кожним із діток, у них немає змоги працювати на повну силу, адже вони вимагають уваги, а за 35 хвилин уроку важко приділити її абсолютно всім, як того хотілося б».
Серед батьків настрої зустрічаються доволі різні. Дехто розповідає, що дитина повертається додому з яскравими враженнями та ділиться ними із захопленням. Замість того, щоб витрачати час на підготовку домашніх завдань, першокласник має
можливість займатися у гуртках та секціях, тобто розвиватися у різних напрямках. А ось інші батьки налаштовані не так позитивно. Вони вважають, що дітлахи на уроках лише граються, а відсутність домашнього завдання розслабляє дитину.
«Вчителеві вдається поєднати гру з навчанням, — вважає мама Максимка. — Дитина приходить зі школи, і у неї здебільшого позитивні враження — показує свої прописи, із захопленням розповідає про те, як вони проводили час. Навіть якщо діти вже вміють читати, то, коли прийдуть до першого класу, їм буде легше, але не менш цікаво».
Мати ще одного першокласника теж задоволена новою програмою. Вона вважає, що дитині легко вчитися і вона не дуже сильно втомлюється, бо в класі створені тематичні осередки для відпочинку і для навчання.
“Найкращий показник нової освіти, як на мене, це те, що немає жодної дитини, яка б не хотіла йти до школи, — робить висновки наприкінці розмови Олена Гнатівна. — Батьки розповідають, що навіть коли діти хворіють, вони хвилюються, що не йдуть до школи, бо там досліди роблять, там цікаво”.
Ми поки що можемо лише сподіватися на те, що нові методи будуть ефективними та зможуть визнати талановитість кожної дитини, цінність дитинства, радість пізнання, розвинути вільну особистість, сформувати здоровий спосіб життя та морально-етич-
ні цінності. До того ж, те, що Нова українська школа вже подобається дітлахам, вселяє велику надію.
Яніна Тарасів
