На старому Голосківському цвинтарі у Львові, поряд з вулицею Круглою, розпочали другий етап ексгумації останків військовослужбовців Війська Польського, які полягли в боях за місто у вересні 1939 року. Роботи стартували 25 серпня і триватимуть до 1 жовтня, після чого віднайдені останки планують перепоховати на цвинтарі у Мостиськах. За попередніми оцінками істориків, на цій ділянці може бути поховано орієнтовно 120 солдатів.
Пошуково-ексгумаційні роботи виконують спільні експедиційні групи Інституту національної пам’яті Польщі, Інституту національної пам’яті України та українського Товариства пошуку жертв війни «Памʼять». Загалом задіяно близько 30 фахівців з обох країн. Частина території, де проводять розкопки, належить місту, інша – релігійній громаді, розташованій поруч.
Керуючий справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко нагадав, що перший етап ексгумації солдатів Війська Польського відбувався торік на Збоїщах, а нинішні роботи є продовженням спільного проєкту. Львівська міська рада, за його словами, забезпечує організаційну підтримку, охорону громадського порядку та підготовку локації, яку протягом двох тижнів спеціально готували до досліджень.
Представниця Інституту національної пам’яті Польщі Домініка Сєміньска зазначила, що всі дозволи для проведення робіт отримані, а процедура ексгумації та ідентифікації відповідає стандартам, які Інститут застосовує в інших місцях. Вона висловила сподівання, що вдасться знайти останки всіх військових і згодом організувати їхнє перепоховання у Мостиськах.
Керівник Товариства пошуку жертв війни «Памʼять» Любомир Горбач повідомив, що всі поховання на досліджуваній ділянці є індивідуальними. Могили розміщені у три ряди, орієнтовно по 40 у кожному, а довжина кожного ряду становить близько 45 метрів. За його словами, індивідуальний характер поховань свідчить про те, що люди, які хоронили загиблих, мали час і можливість викопати для кожного окрему могилу; не виключено, що частина тіл перебуває в домовинах. Він також зауважив, що, за свідченнями, німецькі підрозділи, які тоді дислокувалися на цих пагорбах, дозволяли місцевим мешканцям та, ймовірно, полоненим польським солдатам забирати тіла та ховати їх на цвинтарях.
Серед похованих були не лише поляки, а й українці та представники інших національностей, які служили або були мобілізовані до Війська Польського. Любомир Горбач нагадав, що під час попередніх розкопок знаходили останки військових з ідентифікаторами, де були українські прізвища та відомості про віросповідання – православні та греко-католики, зокрема з Рівненщини, Волині та Галичини. Також виявили останки військовослужбовця з дзеркальцем, на звороті якого був портрет Івана Франка, що дослідники розглядають як ще одне підтвердження участі українців у складі польського війська у боях проти нацистської Німеччини та Радянського Союзу.
Про подальшу ідентифікацію останків розповів представник Інституту національної пам’яті Польщі Томаш Тшаска. За його словами, буде зібрано весь можливий кістковий матеріал та речі, пов’язані з похованими солдатами; кожен комплекс решток помістять в окрему домовину та передадуть на дослідження для встановлення ДНК загиблих. Інститут має базу близько 5 тисяч зразків генетичних даних, зібраних як з віднайдених останків, так і від родичів і близьких загиблих. Для зіставлення використовують систему CODIS, яка дає змогу ідентифікувати особу навіть у складних випадках; цю систему застосують і до останків, які будуть знайдені в межах теперішньої експедиції.
Усі роботи проводять згідно з дозволами Міністерства культури України, Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війн, політичних репресій та учасників антитерористичної операції, а також Українського інституту національної пам’яті. Підставою для їх видачі стало звернення громадської організації «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять».
Перші дослідження на території старого Голосківського цвинтаря ініціював Польський інститут національної пам’яті ще у 2010 році. У 2019 році пошукові роботи продовжили в співпраці з Товариством пошуку жертв війни «Памʼять» та Львівським Дитячим Гуфцем «Барць» Польського Гарцерства в Західних Регіонах України. Тоді вдалося остаточно окреслити межі військового кладовища та підготувати й подати до Державної міжвідомчої комісії в Києві пакет документів для дозволу на ексгумацію польською стороною.
Після завершення пошукового етапу ексгумаційні роботи певний час були призупинені, і їхнє поновлення стало можливим лише на тлі поступового відновлення українсько-польського діалогу з питань історичної пам’яті. У 2024 році Товариство «Памʼять» звернулося до Міністерства культури України із пропозицією відновити заходи зі збереження польських військових поховань 1939 року у Львові, а після офіційного звернення польської сторони у 2025 році процес перейшов до практичної реалізації.
Перший етап перепоховання солдатів Війська Польського, які загинули під час оборони Львова 1939 року, відбувся у серпні 2025 року на території колишнього цвинтаря на Збоїщах. Спільна українсько-польська експедиція тривала понад чотири тижні; тоді було віднайдено останки 34 вояків, яких згодом перепоховали.
Відео з місця проведення ексгумаційних робіт можна переглянути за посиланням: ?feature=oembed
