На старому Голосківському цвинтарі у Львові завершили спільну українсько-польську ексгумаційну експедицію, під час якої досліджували поховання учасників оборони міста у вересні 1939 року. Роботи тривали понад місяць на ділянці площею близько 260 кв. м.
Археологи встановили, що на дослідженій території було 133 індивідуальні поховання. Ексгумували останки 115 вояків Війська Польського та 18 солдатів німецького Вермахту. Як розповів керівник ГО «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» Любомир Горбач, усіх військових ховали в окремих могилах, розміщених у три щільні ряди без звичних проходів між ними. Ймовірно, поховання здійснювали місцеві мешканці. Дослідники також перевірили можливість існування четвертого ряду, однак нових могил не виявили.
Під час розкопок фахівці знайшли близько 2900 артефактів. Це елементи військової форми та спорядження, релігійні предмети, особисті речі загиблих. Визначити належність полеглих до тієї чи іншої армії допомогли насамперед ґудзики та інші деталі уніформи.
Серед похованих військовослужбовців Війська Польського виявили сім розпізнавальних жетонів, шість із яких були заповнені. За іменами, прізвищами та вказаним віросповіданням встановили, що це польські військові католицького обряду. Один жетон виявився порожнім. За словами Любомира Горбача, це може свідчити, що чоловіка мобілізували невдовзі до подій, і він не встиг внести дані. Біля цього поховання знайшли греко-католицький хрестик, що, на думку дослідника, вказує на українське походження вояка.
Любомир Горбач наголосив, що серед військовослужбовців Війська Польського могло бути значно більше українців, адже у боях за Львів на польському боці брали участь мобілізовані з Рівненщини, Волині, Львівщини та самого Львова.
Щодо полеглих німецьких солдатів, сім із них мали ідентифікаційні знаки. Усі вони належали до 98-го полку 1-ї гірської дивізії Вермахту, яка вела бої з польським гарнізоном із західного боку Львова. Останки цих військових передали представникам організації Volksbund, що займається пошуком і перепохованням німецьких солдатів. Їх поховають на спеціальному збірному військовому цвинтарі в селі Потеличі на Львівщині.
Щодо загиблих вояків Війська Польського, фахівці відібрали зразки кісткової тканини для проведення ДНК-досліджень. Мета – встановити особи полеглих та знайти їхніх родичів. Після завершення генетичних експертиз останки планують перепоховати на цвинтарі у Мостиськах.
Представниця Інституту національної пам’яті Польщі Домініка Сєміньска наголосила, що ідентифікація є ключовим етапом роботи, адже дозволяє повернути загиблим їхні імена та відновити зв’язок із нащадками. Вона зазначила, що вже сформовано список із 76 прізвищ, проте через давність подій пошук рідних буде складним. Для порівняння використовуватимуть ДНК-матеріали можливих нащадків та зразки, відібрані під час ексгумації.
«Для нас саме ідентифікація останків — найважливіший етап роботи, оскільки важливо повернути цим людям їхні імена. І це теж важливо для їхніх нащадків», — зазначила представниця Інституту національної пам’яті Польщі Домініка Сєміньска.
Домініка Сєміньска подякувала Львівській міській раді за сприяння, зокрема за забезпечення охорони, супроводу та умов для безперешкодної роботи експедиції. У мерії підкреслили, що місто надало повну підтримку у питаннях безпеки, громадського порядку та підготовки території цвинтаря, адже такі дослідження важливі для збереження історичної пам’яті і гідного вшанування загиблих.
Пошуково-ексгумаційні роботи на Голосківському цвинтарі стартували 25 серпня. У спільній експедиції працювали близько 30 фахівців: представники українського Товариства пошуку жертв війни «Памʼять», Інститутів національної пам’яті України та Польщі, а також меморіально-пошукового центру «Доля». Роботи виконували на підставі дозволів Міністерства культури України, Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війн, політичних репресій та учасників АТО та Українського інституту національної пам’яті, виданих за зверненням ГО «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять».
Перші дослідження на території Голосківського цвинтаря ініціював Польський інститут національної пам’яті ще у 2010 році. У 2019 році пошукові роботи продовжили вже спільно з українським Товариством пошуку жертв війни «Пам’ять» та Львівським Дитячим Гуфцем «Барць» Польського Гарцерства в Західних Регіонах України. Тоді вдалося остаточно окреслити межі військового кладовища, після чого українська сторона підготувала повний пакет документів до Державної міжвідомчої комісії у Києві для проведення ексгумації польською стороною.
Розпочати ексгумаційний етап вдалося лише після поступового відновлення українсько-польського діалогу з питань історичної пам’яті. У 2024 році Товариство «Пам’ять» звернулося до Міністерства культури України з пропозицією відновити роботи, пов’язані зі збереженням польських військових поховань 1939 року у Львові. Після офіційного звернення польської сторони у 2025 році процес перейшов до практичної реалізації.
Перший етап перепоховання солдатів Війська Польського, полеглих під час оборони Львова 1939 року, відбувся у серпні 2025 року. Тоді протягом понад чотирьох тижнів тривала спільна українсько-польська експедиція на території колишнього цвинтаря на Збоїщах, де, за словами Любомира Горбача, виявили останки 34 вояків.
