У Львові 26 жовтня відбулися похорон та загальноміська церемонія прощання з народним артистом України, видатним актором і режисером Федором Стригуном. Провести митця в останню дорогу прийшли сотні людей: рідні, друзі, колеги по сцені, шанувальники, мешканці міста та представники влади, серед яких був і мер Львова Андрій Садовий.
Чин похорону провели у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після богослужіння траурна процесія вирушила на площу Ринок, де організували загальноміську церемонію прощання. Під час заходу сурмач виконав мелодію «Ой верше, мій верше» — один з улюблених творів актора.
Далі процесія попрямувала на Личаківське кладовище. Федора Стригуна поховали у родинному гробівці на полі №51 Личаківського кладовища.
Федір Стригун помер 23 жовтня 2026 року після тривалої важкої хвороби на 87-му році життя. Понад пів століття він був пов’язаний із Львівським національним академічним українським драматичним театром імені Марії Заньковецької, де працював актором, а згодом став художнім керівником і головним режисером.
Митець народився 1 листопада 1939 року в селі Томашівка Уманського району Черкаської області. У 1961 році закінчив акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Після навчання працював у Запорізькому драматичному театрі, а з 1965 року приєднався до трупи театру імені Марії Заньковецької у Львові.
За десятиліття творчої діяльності Федір Стригун став одним із корифеїв української сцени. Він зіграв понад 100 театральних ролей і поставив десятки вистав. Серед його знакових режисерських та акторських робіт — «Хазяїн», «Гайдамаки», «Наталка Полтавка», «Маруся Чурай», «Гамлет», трилогія «Мазепа», «Павло Полуботок», «Невольник», «Гуцулка Ксеня», «Украдене щастя», «Митрополит Андрей», «Ісус — син Бога живого», «Український буржуазний націоналіст».
Широкому колу глядачів Стригун відомий і за кіноролями. Він знімався у фільмах «Пропала грамота», «Запорожець за Дунаєм», «Дударики», «Камінна душа».
Важливою частиною його діяльності була педагогічна робота. У 1990–1998 роках він підготував два акторські випуски у Львівській консерваторії імені Миколи Лисенка, а також викладав на акторському відділенні філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
У 1978 році Федір Стригун став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка за виставу «Тил», а вже наступного року йому присвоїли звання народного артиста України. У 2001 році митець став академіком Національної академії мистецтв України.
За внесок у розвиток української культури Федір Стригун був відзначений державними нагородами — орденами князя Ярослава Мудрого IV і V ступенів, а також орденами «За заслуги» I, II та III ступенів. Його творчий доробок і педагогічна праця становлять вагому частину історії українського театрального мистецтва.
