У неділю, 27 вересня, у Трускавці заплановано провести Відкритий дитячий турнір з вільної боротьби, присвячений пам’яті полеглого захисника України, борця, тренера та командира взводу розвідки молодшого лейтенанта Петра Біласа.
Петро Білас народився 25 лютого 1994 року в Трускавці у спортивній родині. Його батько, відомий тренер з вільної боротьби Петро Білас, виховав не одне покоління призерів і переможців всеукраїнських, європейських та світових змагань. Дитинство й юність Петра пройшли у рідному місті, де він навчався у СЗШ №2-гімназії та змалку захопився боротьбою.
Спорт для нього став не просто хобі: завдяки вільній боротьбі він загартував характер, навчився долати труднощі й упевнено йти до мети. Петро неодноразово перемагав на національних і міжнародних турнірах, виконав норматив кандидата в майстри спорту та став прикладом для ровесників.
Після школи він продовжив освіту в Івано-Франківському фаховому коледжі фізичного виховання, а згодом у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського, де здобув ступінь магістра з фізичного виховання. Навіть під час строкової служби Петро тренував військовослужбовців, готував їх до змагань і радів їхнім успіхам.
Повернувшись до Трускавця, Білас працював учителем фізичної культури та захисту Вітчизни, а також тренував дітей із вільної боротьби. Він допомагав юним спортсменам розкривати не лише фізичні здібності, а й силу характеру. За спортивні досягнення його визнавали одним із найкращих спортсменів міста, відзначали нагородами міського голови та нагрудним знаком «Воїн спортсмен».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Петро з позивним «Спортсмен» став до лав захисників України. На фронті проявив ті ж риси, що й у спорті: витримку, рішучість, відповідальність. Під час боїв за Бахмут він підтримував побратимів і ефективно працював на мінометі, рятуючи життя багатьом українським воїнам.
5 травня 2024 року в районі населеного пункту Старомайорське Волноваського району Донецької області, рятуючи пораненого побратима, Петро Білас потрапив під ворожий обстріл і загинув. У віці 30 років він віддав життя, аби врятувати іншу людину. За словами близьких, Петро був люблячим батьком чотирирічної доньки, відданим чоловіком, турботливим сином і надійним другом.
Тіло воїна станом на тепер ще не повернули додому, однак пам’ять про нього зберігають рідні, друзі, учні та вся громада. Дитячий турнір з вільної боротьби його імені має на меті вшанувати життя і подвиг Петра Біласа та продовжити його справу виховання сильних духом українців.
Вічна пам’ять Петрові Біласу. Пам’ятаємо наших Героїв!
