Тепер продавці трохи нудьгують, проводжаючи сумними поглядами покупців, які щоразу більше думають, чи купувати їм той чи інший продукт.
Сьогодні споживчий кошик українців подорожчав більш, ніж наполовину. Дійсно, продукти в ціні зросли. Однак нехай банани й апельсини дорожчають через курс долара, за який їх купують в іноземних купців, а от решта харчів? Чому несподівано подорожчали овочі та фрукти – з 2-3 гривень (стільки вони коштували минулого року) до 8-13 грн. цьогоріч? Із чим це пов’язано?
Навіть не варто запитувати у реалізатора товару про причини подорожчання товарів, бо він знає не більше, аніж покупець. Підприємець, котрий довозить ці продукти в магазини і на ринок, скаже, що зросли оптові ціни. Оптовики поскаржаться, що ціни підвищили виробники, а ті своєю чергою наполягатимуть на подорожчанні палива, добрив і техніки, вказуватимуть на посуху. У цьому замкнутому колі не знайти того, хто підвищує ціни і збагачується. Проте добре відомо, що всі проблеми відбиваються на гаманці покупця.
Візьмемо звичайний буханець хліба. Ціна на нього зростає доволі часто. Сьогодні хлібина коштує вже від 7,50 до 10 гривень. Але спробуйте звинуватити у цьому виробників! На хлібокомбінатах переконують, що ціни на хліб вони не підвищують. Попри усе це, вони закладають у ціну кожного спеченого буханця подорожчання борошна, газу, електроенергії, запчастин для печей, пального і доставки покупцеві. Якщо продешевити – зупиниться виробництво, підвищивши ціну – годі продати, бо ринок продуктів харчування конкурентний. Й істина залишається істиною: кожен прагне дати менше, а отримати більше.
Легко здогадатися, що чекати зниження цін марно. Адже українська гривня міцно «при-в’язана» до американського долара. Отож народ купує продукти за європейськими цінами, але з українською зарплатою.
Великої шкоди, усі знають, завдала господарству держави війна на Сході. Як наслідок, зросли ціни на все, без чого неможлива життєдіяльність людини, оскільки силу-силенну коштів витрачають на озброєння і війну, а не на зміцнення економіки. І це тоді, коли кожну копійку слід було б витрачати раціонально й ощадливо. Тому падає рівень життя населення.
Отже, днями на місцевому ринку купити продукти можна було за такими цінами: м’ясо свинини коштує від 85 гривень за кілограм, а яловичина та телятина, як правило, дорожча, сало тримається у ціні на рівні 50-60 грн. Літр молока цінять від 8 до 10 гривень, а сметани – 50-55, а кілограм сиру обійдеться жовківчанину у 30-45 грн. Десяток яєць коштував ще минулого місяця 15 грн, а сьогодні – практично рекордні 40грн., значно й подорожчав цукор: був менше, як 10, а став більше,ніж 15 гривень. Дуже помітно здорожчали крупи, основний продукт харчування малозабезпечених верств населення.
Значно зріс у ціні борщовий набір. Тут йдеться не лише про м’ясо, а й про овочі: капуста – приблизно 7-10 грн. за кілограм, морква – понад 10 грн., буряк коливається від 7 до 9 грн., на 4-5 гривень дорожча за неї цибуля.
Мало що може втішити. Хіба що новини про успішне реформування економіки. Та, на жаль, реформи впроваджуються дуже повільно, а це, відповідно, затягує економічну «терапію» хворого вітчизняного господарства. І ми потрапляємо в ситуацію, коли зубожіння населення поглиблюється.
Яніна Тарасів.
