На Львівщині зараз проживає понад 200 тисяч людей, яких війна змусила покинути їхні домівки. За кожною цифрою стоїть родина, дитина, втрачене житло, зірвані плани та мрія знайти нову опору.
Житло та робота є основними потребами, які забезпечують відчуття стабільності й можливості інтеграції в нову громаду. Житло має бути не лише місцем для ночівлі, а й приватним місцем для відновлення та планування майбутнього.
Коли є житло і стабільний дохід, повертається відчуття контролю над життям, з’являється сила працювати, розвиватися і вкладатися в громаду. Окрема тема — це діти.
Багато дітей ВПО досі навчаються онлайн, проте школа є не тільки місцем освіти, а й можливістю для соціалізації та адаптації. Очне навчання за місцем проживання допомагає дітям повернутися до нормального дитинства.
Наголос на цьому зроблено під час всеукраїнської зустрічі-діалогу вимушених переселенців та влади «Разом до рішень», що відбулася в області. Наше завдання — забезпечити, щоб кожен, хто обрав Львівщину, мав тут не тільки дах над головою, а й відчуття дому. Важливо, щоб дієві рішення народжувалися там, де люди відверто називають проблеми і разом шукають рішення.
