Із прадавніх часів лицарі України служили Богові, українському народу, його землі та Державі. У часи радянської України мало хто здогадувався, що за українським народним танцем приховане давнє єдиноборство, яке нічим не поступається, наприклад, добре популяризованому карате.
Бойовий гопак — це комплексна система гармонійного розвитку людини, розроблена на основі елементів лицарської культури українського народу, збережених у піснях і танцях, та власного бойового досвіду митця і дослідника бойових мистецтв Володимира Пилата.
Бойова техніка у поєднанні з танцювальними елементами — це завжди красиво і феєрично. Сьогодні бойовий гопак набирає популярності серед молоді й уже став офіційним видом спорту. Елементи цього непростого заняття розподіляються на техніку нападу і техніку захисту, що є невід’ємною частиною цього виду бойового мистецтва.
Днями у Жовкві за підтримки Федерації бойового гопака, школи бойового гопака «ВОВК» та Жовківського відділу молоді і спорту проходив турнір — дружня зустріч «Козацьке Розточчя» у дисциплінах «забава» та «борня». Загалом у турнірі взяли участь 62 учасники з Яворівського і Жовківського районів та області.
Відрадно, що Жовківщина завоювала перші, другі та треті місця. До речі, наймолодшим лицарем був Володимир Жмудинський, якому лишень чотири роки. Учасники та організатори, а це: Назар Тиран, Назар Щербяк, Андрій Мазан (секретар міської ради), Ольга Калиновська (завідувач сектору молоді та спорту Жовківської РДА), депутат Жовківської районної ради Зіновій Яворівський і почесний гість — президент Міжнародної Федерації бойового гопака Володимир Пилат, а також самі змагуни щиро вдячні за можливість тепер у Жовкві спостерігати, безпосередньо брати участь, тренувати, передавати свій досвід усім охочим.
Довідка. Робота над відродженням лицарського мистецтва українців під назвою «гопак» розпочалася у Львові 1985 року, коли Володимир Пилат відкрив першу експериментальну школу гопака. Напрацьований матеріал було систематизовано та видано книгою «Традиції української національної фізичної культури».
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
