Головна Свято У Жовкві відбулося вшанування 155-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка

У Жовкві відбулося вшанування 155-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка

198
0

22 травня у цілому світі біля пам’ятників, погрудь, символічних плит Тарасу Шевченку збираються поціновувачі творчості Кобзаря. Священнослужителі відправляють поминальні панахиди за Великим сином України. Читаються вірші прекрасного поета, Пророка нашої країни. Покладаються квіти…

Минулої неділі на площі Вічевій у Жовкві біля символічної плити Тарасу Григоровичу Шевченку відбулося вшанування 155-ї річниці його перепоховання на Чернечій горі за участю представників районної влади, духовенства, горстки громадськості міста. Ведучий та ініціатор поминального віча Михайло Коляда у своїй промові наголосив, що Тарас Шевченко – символ чесності, правди і безстрашності. Всі думки його присвячені людям, боротьбі за їх визволення і щастя. Немає такої родини в Україні, в якій би не було книги «Кобзаря». І немає такої людини, яка б не знала його віршів і не пишалася б тим, що Україна має свого генія, якого, без перебільшення, знає увесь світ.

Священнослужителі о. Петро Бранець, настоятель храму Праведного Лазаря та о. Василь Батюк, настоятель Святотроїцького храму, за добрим українським звичаєм відслужили Панахиду за упокій душі раба Господнього Тараса. «Сьогодні ми віддаємо шану Великому синові українського народу, адже для кожного з нас Тарас Шевченко – свій, рідний. Він є взірцем і моральним авторитетом, на якого ми рівняємося і завжди звіряємо свої дії з його словом», — звернулися до присутніх священнослужителі.

«Українці виконали заповіт Шевченка і повернули його прах на рідну землю. Сьогодні ми продовжуємо виконувати його волю, як він просив: «І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій не забудьте пом’янути…». Але для того, щоб ми дійсно жили у вільній оновленій країні, нам всім необхідно багато працювати, наші воїни саме заради цього героїчно протистоять ворогу на Сході», — акцентував голова Жовківської районної ради Роман Горбань.  Він переконаний, що 155 років тому перепоховання Тараса Шевченка символізувало єднання української нації, відродження самосвідомості та патріотичного духу, якого сьогодні, на превеликий жаль, катма.

Завершилось поминальне віче читанням віршів Тараса Шевченка учнями місцевих шкіл.

Зоряна ГУМНИЦЬКА.

P.S. Дуже прикро і боляче, що цього дня зібралось так мало жителів Жовкви. Адже мова мала йти саме про спорудження пам’ятника Великому сину України – Тарасу Григоровичу Шевченку. Для тринадцятитисячної Жовкви – 100 чоловік – це просто знущання над пам’яттю. Ми стали пасивні, аморфні, байдужі. Такою позицією вирішити щось неможливо. А найголовніше – мера міста теж не було. І ще один, мабуть, основний момент – ми чимось завжди заклопотані, кудись поспішаємо і ні на що  не звертаємо уваги. Це найбільше болить.