На Львівщині за місяць зареєстровано 3 випадки захворювань на правець, один із них у 8-річного Матвійка з Жовківщини, який через звичайну подряпину заразився цією небезпечною хворобою. Бабуся, яка виховує дитину, довго не підозрювала, що малюк інфікований, і до медиків звернулася, коли у хлопчика вже почалися судоми.
Це одна із найнебезпечніших і важких гострих інфекційних хвороб, яка виникає внаслідок проникнення збудника до організму через ушкоджену шкіру або слизові оболонки. Токсином уражається центральна нервова система, що зумовлює тонічне напруження скелетних м’язів з періодичними генеролізованими судомами. Причинами смерті від правцю є асфіксія (задушення) – унаслідок судо-много синдрому, параліч серцевої діяльності або дихання.
Збудником правця є правцева паличка, яка утворює спори і виділяє токсин. Вона міститься у ґрунті, а спори її — є в травному каналі овець, коней та інших свійських тварин. Паличку правця неодноразово виявляли на забрудненому одязі, білизні, волоссі, а також у зруйнованих зубах. У зовнішнє середовище паличка потрапляє з випорожненнями людини і тварин. Збудник правця дуже стійкий: витримує нагрівання до 80 градусів впродовж однієї години, у висушеному вигляді без доступу світла зберігається до 10 років, а спори його при кип’ятінні протягом 30-60 хв. гинуть не в 100% випадків.
Збудник може проникнути в організм людини через дрібні, частіше колоті рани, при побутових і сільськогосподарських травмах, особливо нижніх кінцівок. Захворювання може розвинутись при укусах, опіках, відмороженнях — у породіль при порушенні асептики, у новонароджених — при забрудненні пупкової рани. Безпосередньо від хворої людини або тварини правець не передається. Сприйнятливість до правця висока. Частіше хворіють жителі сільської місцевості. Максимум захворювань припадає на літо та осінь. Після перенесеної хвороби імунітет не залишається.
Для профілактики правця велике значення мають загально-гігієнічні заходи. На одяг, білизну, шкіру разом з пилом можуть потрапляти спори правцевої палички. Тому при своєчасному пранні одягу, дотриманні в чистоті тіла можливість забруднення пошкоджених шкіри чи слизових оболонок зменшується.
Оскільки правцева паличка проникає в організм через рану, слід передусім дотримувати правил щодо профілактики травм, навіть дрібних. Під час весняно-літньо-осіннього сезону слід ходити взутим особливо під час роботи на городі, у саду, користуватись рукавицями. За шкірою рук і ніг слід ретельно стежити – не допускати саден, тріщин. На підприємствах, різноманітних видах транспорту, при роботі з механізмами необхідно неухильно виконувати правила техніки безпеки.
Треба пам'ятати такі прості, але важливі правила щодо профі-лактики цієї хвороби.
1. Збудник правця дуже поширений у природі. Найбільш забруднені правцевими мікробами чорноземні грунти, а також добре угноєні землі зі сприятливою для збудника правця агрохімічною характеристикою. Особливо підвищений ризик заразитись правцем у зонах з теплим і вологим кліматом.
2. Людина дуже сприйнятлива до правця. Ця хвороба може виникнути після будь-якого поранення, навіть найнезначнішого.
3. Захворюванню на правець легше запобігти, ніж його лікувати, оскільки навіть у наш час помирає в середньому кожен другий хворий на цю страшну недугу. А разом з тим щеплення створює надійний захист від захворювання на правець.
4. При будь-яких травмах слід провести екстерну профілактику правця, незалежно від того, робилось раніше щеплення чи ні. Введення імунних препаратів залежить від наявності даних про попереднє щеплення. При документальному підтвердженні повного курсу планових щеплень імунні препарати не вводять.
Малюкам, правильно прищепленим відповідно до віку, не вводять ніяких протиправцевих засобів.
5. Самолікування ран (навіть незначних) може призвести до непоправних наслідків, оскільки не виключена можливість виникнення правця. Особливо це стосується мешканців сільської місцевості, які перебувають у тісному контакті з землею.
У нас є всі умови для подолання такої грізної і небезпечної інфекційної хвороби, як правець. Від населення вимагається зовсім небагато — не відмовлятись від профілактичних щеплень і при пораненні своєчасно, без зволікань звертатись за медичною допомогою.
Марія СЛЮСАР,
лікар- епідеміолог
