У 2018 НСК “Олімпійський” виповнилося 95 років. За цей час його будували та перебудовували, проводили безліч футбольних матчів та Євро-2012. Стадіон «пам’ятає» виступи українських та світових зірок, рекорди та навіть весілля. Сайт My-Kiev.com дізнався, з чого починалася історія столичного стадіону, як він змінювався, і чому так сподобався мільйонам людей.
Початок історії
Ідея збудувати у Києві стадіон виникла ще 1913 року. Тоді ж було розроблено проект та обрано місце для будівництва біля Черепанової гори, де з 1840 року розташовувався Олексіївський парк. Найкращого місця для стадіону не вдалося знайти, тож парком вирішено було пожертвувати. Цим планам стала на заваді Перша світова війна.
Його назвали «Червоний стадіон імені Троцького» у найкращих традиціях того часу, коли червоний колір та прізвища високих партійних діячів були обов’язковим атрибутом неймінгу всього важливого та помпезного.
Будівництво стадіону розпочалося лише через десять років, у 1923 році. Його ініціатором був військовий комісар Київської губернії Лайош Гавро. Вважається, що саме він наказав збудувати у Києві стадіон з метою покращення боєздатності солдатів Червоної армії, яким було б де займатися спортом.
Цікаво, що днем народження Червоного стадіону вважається 12 серпня 1923 року. Саме цього дня було проведено змагання першої Олімпіади Київської області.
Після офіційного відкриття стадіон продовжували добудовувати. Так, 1924 року трохи перебудували футбольне поле, облаштували бігові доріжки. До того ж, наступного року після відкриття з’явилися роздягальні та душові.
Зірване відкриття
Коли 1934 року столиця України перемістилася з Харкова до Києва, до стадіону з’явилися нові вимоги. Він мав уміщати більше глядачів. І тому стадіон довелося майже повністю перебудувати. Цікаво, що конкурс на найкращий проект столичного стадіону виграв молодий архітектор Михайло Гречина. Він спроектував трибуни на 50 тисяч місць, що зробило київський стадіон одним із найбільших у СРСР.
Будівництво тривало 5 років. У результаті було зведено не лише футбольну арену, а ще адміністративний комплекс, спортивні зали, господарські приміщення, суддівські кімнати та кабінети лікарів. Коли масштабна реконструкція закінчувалася, було призначено нову дату урочистого відкриття стадіону – 22 червня 1941 року.
Було надруковано не лише яскраві та барвисті афіші, а й продано всі квитки на товариський футбольний матч на честь відкриття. Але цього дня розпочалася війна, відкриття стадіону скасували, а матч пообіцяли провести у перший тиждень після війни.
Так вийшло, що відкрили стадіон німецькі окупанти. Тут пройшов матч між німецькою та українською командами. Потім німці використовували стадіон для своїх цілей, а тікаючи з Києва – суттєво його пошкодили. Тому після звільнення міста довелось проводити реконструкцію, і остаточно відкрили його тільки 25 червня 1944 року.
Продовження історії про центральну спортивну арену України читате на Мій Київ. Ви дізнаєтесь які роботи проводили на стадіоні у наступні роки, та безліч різноманітних цікавих фактів про нього.
