Карбованець став першою грошовою одиницею Української народної республіки на початку 1918 року. Гривня була випущена у березні 1918 року та дорівнювала половині карбованця. Після приходу більшовиків у 1920 році випуск та обіг українських гривень заборонили. Після здобуття незалежності у 1992 році Україна розпочала емісію власної валюти, гривні.
Нині українські гривні досить добре захищені від підробки, мають основні елементи захисту: водяні знаки, утворені внутрішньою структурою паперу. Вони повторюють контури зображення історичних осіб на банкноті та цифри її номіналу; захисна стрічка, яка проходить поперек банкноти, добре помітна під променями світла. На ній написаний номінал банкноти та назва валюти — гривня; рельєфний друк — портрети та написи можна знайти і розпізнати на дотик, що дає змогу людям з вадами зору розрізняти купюри різного номіналу; приховане зображення, на якому можна побачити номінал банкноти, помітне лише під певним кутом зору; оптично змінна фарба — під різними кутами зору та світла колір написів змінюється з бузкового на зелений оливкового відтінку. Жовківський нумізмат Іван Дорош пояснив, що паперові гроші цінні своїм зовнішнім виглядом. Чим краще вони збереглися, тим вища їхня вартість.
Якщо паперові гроші будуть в ідеальному стані, як нові — ось тоді вони представлятимуть цінність. Старі купюри також можуть бути цінними, якщо надзвичайно рідкісні. Цим і займаються боністи.
Інша цінність паперових грошей полягає у їхніх рідкісності та тиражі. Так, надзвичайно ціняться ті купюри, яких випускали мало й, наприклад, тільки один рік. Так, чим менше вийшло певних паперових грошей, тим вони цінніші. Важливу роль грає і серія, — розповів пан Іван. Є такі гроші, які називають зразками. Вони — з пробною серією, як 000 або 999. І ось ці зразки цінні тим, що їх виходить дуже мало. Вони набагато дорожчі, хоча на них поверх усієї купюри великими буквами написано «ЗРАЗОК», і там стоять нулі. Враховують особливість і водяних знаків або серію дробами, можливо, є якісь візерунки.
Також полюють колекціонери й на купюри, на яких випадково надрукували портрет не того великого діяча. Так, зустрічаються банкноти, де, наприклад, замість Володимира Великого на одній гривні випадково надрукували Богдана Хмельницького. А ще надзвичайно цінними є такі, на яких портрет розходиться з водяним знаком. Багато колекціонерів хочуть зібрати гривні, які підписували конкретні особи, які в той чи інший час були на посаді керуючого Нацбанком. Багато хто хоче мати купюру з підписом другого глави Нацбанку Вадима Гетьмана або першого голови правління Нацбанку Володимира Матвієнка. Утім, «Матвієнко» цінується більше, оскільки він був на посаді коротший термін, і купюр із його підписом вийшло менше, ніж із підписом Гетьмана. Хтось збирає з підписами Віктора Ющенка, який також був главою НБУ у 1993-1999 роках. Виявляється, українські 1, 2, 5, 10 гривень, які почали випускати з 1996 року, нині цінуються особливо. Цінною також є ювілейна 50-гривнева купюра.
Продати 1 гривню за 1000. Таке нині стало можливим. Колекціонер Іван Дорош закликає молодих людей займатися нумізматикою, а не тратити час біля смартфонів або шкідливих звичок. Уважність та ретельний пошук рідкісних монет чи купюр можуть дати наполегливому юному шукачеві чималий заробіток.
Підготувала Надія БАЙБУЛА
